Центроплан
Центроплан (від центр і лат. Planum — площина) — центральна частина крила (або оперення) літака, що з'єднує праву і ліву площини крила (оперення).
Термін виник на зорі авіації, коли крило літака являло собою самостійну завершену конструкцію.
Оскільки до центроплана кріпляться окремі частини крила, а на низькопланах і середньопланах на центроплані найчастіше розташовані вузли навішення шасі, то центроплан є найважливішим елементом конструкції літака, який сприймає всі основні навантаження. В історії авіації бували випадки руйнування в польоті кіля (на B-52)[1], відділення двигуна й інших елементів конструкції, які завершувалися благополучною посадкою, але руйнування центроплана завжди приводить до катастрофи — наприклад, через утомне руйнування центроплана сталися катастрофи Ан-10 під Ворошиловградом[2] (нині Луганськ) і Харковом[3], після чого Ан-10 було знято з експлуатації.
Конструкція
Центроплан часто складає єдине ціле з фюзеляжем, може закріплюватися:
- над фюзеляжем на стійках і розчалками (як, наприклад, на біплані Ан-2),
- кріпитися до верху фюзеляжу (високоплани Ан-10, Ан-26),
- проходити через середню (середньоплан МіГ-15) або
- нижню частину фюзеляжу (низькоплан Ту-154),
- являти собою силову конструкцію усередині фюзеляжу (бак-відсік негативних перевантажень Ту-22М3), або
- просто конструктивно відсутніми в принципі — тоді центропланом за традицією називають середню частину фюзеляжу між площинами крила.
- Ан-2
- Ан-26
- МіГ-15
- Ту-154
- Ту-22М3
Див. також
Примітки