Послання Президента України

Історія президентських послань починається з Економічної доповіді Президента України за підсумками 1994 р., виголошеної Леонідом Кучмою в 1995.

Наступне послання мало назву «Економічний і соціальний розвиток України в 1995 році» і було оприлюднене в 1996 як щорічна доповідь Президента України про внутрішню та зовнішню політику України.

Послання Президента парламенту про внутрішнє та зовнішнє становище України в 1996 р. було посилено спеціальною доповіддю уряду про економічний і соціальний розвиток країни, підготовленою як додаток до послання.

Економічна криза 1998 викликала необхідність підготовки позачергового послання «Про заходи щодо економічної стабілізації і стимулювання виробництва в Україні» (19.11.1998).

У 2000 послання Президента мало стратегічну спрямованість і називалося: «Україна: поступ у XXI століття Стратегія економічної та соціальної політики на 2000—2004 рр.».

У 2001 парламент отримав від Президента України Л. Кучми два позачергових послання «Про основні напрями бюджетної політики на 2001 рік» та «Про основні напрями реформування системи пенсійного забезпечення населення України».

Послання Президента України за 2001 мало сім розділів: «Актуальні питання дальшого забезпечення свободи слова в Україні», «Проблема бідності в контексті політики соціально-економічних перетворень та стратегії реформ», «Енергозабезпечення економіки України та енергозбереження», «Аграрний сектор економіки України: шляхи поглиблення реформ», «Сучасна судова система та судова реформа в Україні», «Україна і Європейський Союз», «Україна і міжнародні фінансові інституції».

Послання 2002 містило п'ять розділів: «Формування та розвиток внутрішнього ринку», «Науково-технічний потенціал України і перспективи його розвитку», «Формування ринку земель населених пунктів», «Політика становлення середнього класу», «Економічні відносини України і Російської Федерації у стратегічній перспективі».

У квітні оголошувалося позачергове послання «Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002—2011 роки»[8].

До послання 2003 було додано шість доповідей: «Пріоритети технологічного розвитку України», «Формування і реалізація технічної політики в аграрному секторі економіки», «Демографічна ситуація: сучасні проблеми та перспективи», «Україна — СОТ: механізм та соціально-економічні наслідки співробітництва», «Євроатлантична інтеграція України: сучасний стан та перспективи», «Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу».

Послання 2004 містило п'ять розділів: «Енергетичні ринки України: напрями розвитку і вдосконалення», «Формування і розвиток аграрного ринку», «Становлення та розвиток ринку праці в Україні: проблеми та перспективи розв'язання», «Зміцнення потенціалу регіонів та шляхи зменшення соціально-економічних диспропорцій регіонального розвитку», «Стратегія детінізації української економіки»[4].

Президентське послання Віктора Ющенка у 2006 мало назву «Доповідь про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2005 році».

У зв'язку з тим, що 2007-го Президент Ющенко не звертався до Верховної Ради із щорічним Посланням про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2006 році, парламент прийняв спеціальну постанову, якою звернув увагу Президента на невиконання ним його конституційних повноважень[9].

Послання Ющенка 2008 було виголошене 16 травня 2008 року і нагадувало своїм змістом передвиборчу програму[10].

Послання 2009 мало власну назву «Рух уперед»[11].

Послання Віктора Януковича за 2010 було звернене до Українського народу, а не до парламенту[12]. При чому, була започаткована «традиція»: направляти послання в письмовому вигляді, не з'являючись до парламенту особисто.

7 квітня 2011, однак, Янукович виступив перед депутатським корпусом із щорічним посланням до Верховної Ради України[13].

У наступні два роки Янукович також звертався до депутатів у письмовому вигляді: у липні 2012[14] і червні 2013 року[15][16][17].

Петро Порошенко виступає зі щорічним посланням у 2017 році

27 листопада 2014 на першому засіданні Верховної Ради України VIII скликання Петро Порошенко виголосив позачергове послання про внутрішнє і зовнішнє становище України у сфері національної безпеки із визначенням нової Стратегії національної безпеки України[18].

4 червня 2015 Петро Порошенко звернувся зі щорічним посланням до парламенту[19]. Народним депутатам до початку виступу Президента видали флешки, на яких містилася аналітична доповідь до звернення[20].

6 вересня 2016 Президент звернувся з щорічним посланням до парламенту про внутрішнє й зовнішнє становище України[21][22]. Він заявив, що Україні дедалі складніше забезпечити підтримку Заходу в боротьбі з російською агресією[23].

У 2017 році послання було виголошене 7 вересня, традиційно під відкриття нового політичного сезону. Воно розкривало питання євроатлантичної інтеграції, російської військової загрози, виборчого законодавства, першочергових реформ та економічного зростання[24]

У посланні передвиборчого 2018 року Петро Порошенко зробив акцент на досягненнях влади, розбудові збройних сил, зовнішній політиці, війні на Донбасі, надання Томосу українській православній автокефалії та інших питаннях[25].

29 серпня 2019 року Президент України Володимир Зеленський звернувся до Верховної Ради України IХ скликання з позачерговим посланням[26]. З метою забезпечення підготовки проєкту щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України спеціальним розпорядженням Президента було створено відповідну робочу групу[27].

Послання 20 жовтня 2020 року стосувалося протидії епідемії коронавірусу, шляхів установлення миру на Сході, деокупації Донбасу та повернення Криму, співпраці із міжнародними інституціями та країнами, які підтримують Україну, боротьби з корупцією, зміцнення народовладдя, а також розвитку Збройних сил України і співпраці з НАТО. Послання було зачитане напередодні чергових місцевих виборів[28].

Щорічне звернення президента до Верховної Ради у 2021 році приурочили до 30-ї річниці Всеукраїнського референдуму про здобуття Україною незалежності (1 грудня). Основними темами стали досягнення країни за останні два роки, боротьба з пандемією коронавірусу, підвищення зарплат, війна, армія, підтримка союзників і переговори з Росією. Прозвучали ініціативи щодо запровадження «економічного паспорта українця», запуску програми кредитування «Українська мрія», «Великої термомодернізації», національного авіаперевізника, збільшення фінансування сектору оборони і безпеки[29].