Центр задоволення

Лабораторний щур в спеціальному ящику натискає важіль. До голови тварини прикріплені стимулятори

Центр задоволення був відкритий в 1954 році Джеймсом Олдсом і Пітером Мілнером, яких цікавило питання про те, чи може щурам стати некомфортно при електричному стимулюванні певних ділянок мозку, зокрема, при стимулюванні лімбичних систем.[1][2] Експеримент був побудований наступним чином: електричний струм вмикався, коли щури заходили в певний кут клітки. Відповідно до теорії, вони повинні були б цуратися кута (обходити), якби ефектом був дискомфорт. Замість цього вони дуже швидко поверталися назад після першої стимуляції, і ще швидше після другої. У більш пізніх експериментах вчені дозволили щурам натискати на важіль стимуляції самостійно, в результаті чого вони почали стимулювати себе до семисот разів на годину (700 разів/год). Ця ділянка мозку незабаром стала відома як «центр задоволення».

Щури в ящиках Скіннера з імплантованими в прилегле ядро металевими електродами починали повторно натискати на важіль, який активував цю зону, забуваючи згодом про прийняття їжі і води, і, в кінцевому рахунку, помирали від виснаження. Вчені, що досліджують поведінку гризунів, прийшли до висновку, що медіальний передньомозковий пучок є центром задоволення у щурів[2]. Якщо щуру дати вибір між стимулюванням переднього мозку або їжею, то він буде стимулювати передній мозок до виснаження.

Однак, тепер є твердження, що це не центр задоволення, а центр очікування задоволення.[3]

Прилегле ядро, яке є частиною лімбічної системи, та відіграє важливу роль при статевому збудженні і наркотичному сп'янінні.

Лімбічна система також тісно пов'язана з префронтальною корою головного мозку. Деякі вчені стверджують, що цей зв'язок обумовлює задоволення, яке викликається вирішенням задач. Раніше застосовувався метод хірургічного лікування важких психічних розладів, що полягав у хірургічному перериванні зв'язку між лімбічною системою і префронтальною корою (префронтальна лоботомія). Пацієнти, які були піддані цій операції, в багатьох випадках ставали пасивними і втрачали мотивацію.

• Система винагороди

• П. Д. Шабанов, А. А. Лебедев. Нейрохимические механизмы прилежащего ядра, реализующие подкрепляющие эффекты самостимуляции латерального гипоталамуса // Медицинский Академический журнал. — 2012. — Т. 12, № 2 (23 січня). — С. 68-76.