Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ
Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ, давніше Косте́л свято́го Йо́сипа — пам'ятка християнської архітектури XVIII століття в селі Підгірці Львівської області. Створена в бароковому стилі як частина палацового ансамблю.
Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ | |
---|---|
Фасад церкви | |
49°56′21″ пн. ш. 24°59′02″ сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Підгірці |
Архітектор | Кароль Романус |
Засновник | Вацлав Петро Жевуський |
Початок будівництва | 1752 |
Кінець будівництва | 1766 |
Стиль | бароко |
Належність | РКЦ → УГКЦ |
Епонім | Миколай Чарнецький |
Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ (Україна) | |
Церква Блаженного Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ у Вікісховищі |
Історія
Збудований у формі барокової у ротонди на замовлення Вацлава Петра Жевуського як родова усипальниця.
Будівництво тривало з 1752 по 1766 роки за участі фундатора під керівництвом архітектора Карла Романуса.[1] Також у будові брали участь підгорецький садівник Йоган Христіан Зайдель та Христіан Дальке.[1]
Близько 1765 року згадані 2 художники-василіяни, одним з яких міг бути Ісихій Яків Головацький.[1] У 1765 році розписувати інтер'єр розпочали художник Лукаш Смуглевич разом із сином Антонієм та помічниками.[2] Після них розпис продовжили чотири майстри з Жовкви — Дем'ян, Войцех, Константин та Микола і двоє львів'ян Гургелевич та Витанецький.[1] З 1861 року костел є парафіяльним храмом.[3]
Головний фасад будівлі прикрашений портиком з 14 колон коринфського ордера. Також тут були встановлені 8 скульптур святих роботи Себастьяна Фесінгера і Йосипа Лебласа.
Дерев'яні предмети (розп'яття, капітелі пілястр, амвон з рокайлевим орнаментом, табернакль, сповідальні, лавки, рамки ікон, свічники, внутрішній балкон) виготовив майстер Марцін Твардовський з Микулинців, двері — Амброзій Пньовський з Олеська.[4]
1944 року купол храму, північно-східну стіну та одну зі статуй було пошкоджено артилерійським снарядом (з того часу статуй тільки сім). 1945 року костел було закрито і у 1976–1979 роках відреставровано під керівництвом архітектора Ігоря Старосольського. Зараз храм реставрують разом із замком.2013 року костел перейшов у спадок парафії священномученика Миколая Чарнецького та новомучеників УГКЦ.[5]
Костел св. Йосипа замикає давню перспективу-дорогу, прокладену вздовж південної осі барокового ансамблю ще за часів Жевуських. З боків 300-метрової алеї стоять скульптури з XVIII століття святого Йосипа і Діви Марії з маленьким Ісусом на руках. Колись обабіч дороги рясно росли дерева, вистрижені стіною, що видно на архівних фото. В кінці цього зеленого коридору й височів костел. Зараз костел з'єднаний ґрунтовою дорогою загального користування з Підгорецьким замком.
На прикостельній території 1993 року знаходилися на постаментах статуї святих Антонія, Яна Непомуцького, Онуфрія Великого, Каєтана з Тьєне.
2022 року у рамках програми «Велика реставрація» завершено ремонтно-реставраційні роботи в Костелі Святого Йосипа.
Див. також
Примітки
- Ostrowski Jan K. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach… — S. 90.
- Michalczyk Z. Smuglewicz (Smuglewicz) Łukasz (1709—1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : Polska Akademia Nauk, Polska Akademia Umiejętności, 1999. — T. XXXIХ/3, zeszyt 162. — S. 379. (пол.)
- Ostrowski Jan K. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach… — S. 91.
- Ostrowski Jan K. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach… — S. 90—91.
Джерела
- Художнє життя на Україні в XVI—XVIII ст. — К. : Наукова думка, 1983.
- Ostrowski Jan K. Kościoł parafialny p.w. Św. Józefa w Podhorcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, «Secesja», 1993. — T. 1. — 126 s., 364 il. — S. 89—102. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
- Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — Т. 3. — К. : Будівельник, 1985. (рос.)