Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Налужжя)

У 1830 році на місці, де сьогодні стоїть храм, збудували дерев'яну капличку. Якось перед початком Літургії паламарю з'явився образ Божої Матері. Разом з церковним братством він відніс ікону до церкви в с. Ладичин. Ікона знову з'являлася на тому самому місці, вказуючи своїм явленням, де має бути храм. Її перенесли до місцевої каплички та розмістили на Горному місці.

У 1872 році за підтримки місцевої графині розпочати будівництво храму, яке тривало 12 років. Дерев'яну капличку розібрали, а ікону помістили у новому храмі на Борному місці. Люди приходили до чудотворного місця та отримували зцілення від ікони. На знак подяки залишали коштовні речі, якими прикрасили ікону.

У 1886 році на церковному подвір'ї була старенька дзвіниця з 3 дзвонами, один з яких врятував церкву та чудотворну ікону від пожежі.

У 1951 році на одній із гір села з'явилася Божа Мати. На тому місці забило цілюще джерело. Щороку на престольний празник Успіння Пресвятої Богородиці з'їжджаються прочани до святого місця з надією, що Богородиця обдарує їх своїм милосердям.

• о. Йосиф Дидицький (1832—1839), завідатель
• о. Григорій Олесницький (1839—1840), адміністратор
• о. Ісаак Бошкевич (1840—1841), завід.
• о. Антін Іжовський (1841—1847), адм.
• о. Михайло Курилович (1847—1863), парох
• о. Іван Мартинець (1863—1864) адм., (1864—†1881) парох
• о. Валерій Ганкевич (1881—1882), адм.
• о. Іван Райтаровський (1882—†1900), парох
• о. Ярослав Мандичевський (1900—†1935)
• о. Яків Білоскурський (1935—1936), адм.
• о. Микола Декайло (1936—1944), парох
• о. Петро Рожаловський (з ?).

• с. Налужжя. Храм Успіння Пресвятої Богородиці // Храми Української Православної Церкви Київського патріархату. Тернопільщина / Автор концепції Куневич Б.; головний редактор Буяк Я.; фото: Снітовський О., Крочак І., Кислинський Е., Бурдяк В. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2012. — С. 332. : іл. — ISBN 978-966-2061-24-6.