Церква святого Климентія папи

Церква святого Климентія папи — греко-католицький храм у Львові. Колишній костел і монастир кармеліток босих. Збудований у 18931895 роках за проєктом німецького архітектора Франца Штатца.

Церква Святого Климентія папи
Церква Святого Климентія, 2011 р.
49°49′48″ пн. ш. 24°00′26″ сх. д.
Тип споруди церква і православний храм
Розташування  Україна, Львів
Архітектор Іван Левинський за проєктом Франца Штатца
Початок будівництва 1893
Кінець будівництва 1895
Стиль Неоготика
Належність УГКЦ
Адреса вул. Генерала Чупринки, 70
Оригінальна назва Церква Св. Климента Папи
 Церква святого Климентія папи у Вікісховищі

Історія

Весь монастирський комплекс, включно з храмом було споруджено в 1893—1895 роках архітектором Іваном Левинським за проєктом Франца Штатца для чернечого ордену кармеліток босих. Іваном Левинським проєкт неоготичного костелу було доопрацьовано (пристосовано до умов ділянки). 1895 року Юліан Захаревич виконав проєкт головного і двох бічних вівтарів у неоготичному стилі. Скульптори Антон Попель і Тадеуш Сокульський реалізували його протягом 18951898 років[1].

1939 року радянська влада розмістила тут відділ НКВС, за німецької окупації Гестапо. 1943 року на терені монастирського саду та цвинтаря окупанти розстрілювали італійських військовополонених, яких було інтерновано[2] після капітуляції Італії та відмови італійців воювати на боці Німеччини.

Від закінчення війни, й до 1952 року, у будівлях монастиря розміщувався охоронний полк НКВС-МВС. Згодом охоронний полк було перебазовано на південні околиці Львова, а колишній монастирський комплекс надійшов у розпорядження міської АТС. У 1960-х роках під час ремонтно-будівельних робіт тут знаходили рештки репресованих. Будівлю храму львівська дирекція «Укртелекому» використовувала як операційну залу для розрахунків та обслуговування клієнтів.

Починаючи з 1996 року громада церкви Святого Климентія боролася за повернення храму і використання його для богослужінь. Рішенням від 29 вересня 2011 року депутати Львівської міської ради передали храм із комунальної власності у власність громади[3].

Примітки

  1. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 305, 306. — ISBN 978-966-7022-77-8.
  2. Іван Хома (20 січня 2020). «Історія з Іваном Хомою». Про італійських інтернованих, яких восени 1943 року у Львові розстріляли совєтські міфотворці. dyvys.info. ДивисьІнфо. Процитовано 2 лютого 2022.
  3. Телеграф // Львівська пошта. — 4 жовтня 2011. — № 110 (1142). — С. 4.

Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.