Антон Попель

Антон Попель, або Антоній Суліма-Попель (пол. Antoni Sulima-Popiel; 13 червня 1865, Щакова (нині район міста Явожно) — 7 липня 1910, Великий Любінь) — польський скульптор, педагог. Брат живописця Тадеуша Попеля, зять Леонарда Марконі.

Антон Попель
Antoni Popiel

Народився 13 червня 1865(1865-06-13)
Щакова (Явожно) Австрійська імперія
Помер 7 липня 1910(1910-07-07) (45 років)
Великий Любінь Королівство Галичини та Володимирії
Національність поляк
Громадянство Австро-Угорщина
Жанр меморіальна, монументальна, портретна, іноді релігійна пластика
Навчання Віденська академія мистецтв
Напрямок віденський академізм, модернізм
Працював у містах Львів
Основні роботи Пам'ятник Міцкевичу у Львові, пам'ятник Костюшкові у Вашинґтоні

Біографія

Батько — Антоній (у 1895—1897 рр. видавав власним коштом тижневик «Газета Бродзка»[1]), мати — Антоніна, з дому Станічек (Staniček).

Навчався в гімназіях у Бродах і Львові, у Краківській школі образотворчих мистецтв (1882–1885), пізніше у Віденській академії мистецтв (1885–1888).

З 1888 року мешкав у Львові і працював викладачем малювання та скульптури у Львівській політехніці. У Львові мав студію, у якій отримали певні навички моделювання його учні Казимира Малачинська-Пайздерська, Люна Дрекслер, Михайло Паращук та ін. Пізніше Михайла Паращука скульптор залучив до співпраці (зокрема під час виконання пам'ятника Адамові Міцкевичу у Львові, виготовленні орнаментального декору при спорудженні Музею художнього промислу (1898–1903) тощо).

Працював у жанрах меморіальної, монументальної, портретної, іноді релігійної пластики. За понад 20 років життя у Львові Антон Попель створив велику кількість скульптур, більшість із яких вціліли до нашого часу.

1901 року Антона Попеля, як одного з провідних скульпторів Львова, громада міста обрала членом Комітету з будівництва церкви св. Єлизавети у Львові. 1904 року був членом журі конкурсу проектів перебудови садиби Скибневських у селі Голозубинці Хмельницької області.[2]

1902 року Антон Попель за проектом архітектора Владислава Ґодовського збудував для себе віллу на вул. Горбачевського, 6 (тоді — вул. Ісаковича), яку було перебудовано у 1930-х роках.[3] 2013 року віллу зруйновано.[4]

Медальойнами з барельєфами класиків польської літератури — Адама Міцкевича, Юліуша Словацького, Юзефа Коженьовського та Зигмунта Красінського роботи Антонія Попеля оздоблено другий поверх будинку Фелікса Веста на вулиці Золотій у Бродах.

Похований на Личаківському цвинтарі у Львові на полі № 57.

Примітки
  1. Бірюльов Ю. О. Видатний майстер Антон Попель. — С. 190.
  2. Projekt na dwór szlachecki // Gazeta Narodowa. — 20 maja 1904. — № 115. — S. 2.
  3. Lwów. Ilustrowany przewodnik. — Lwów: Centrum Europy, 2003. — S. 125. — ISBN 966-7022-26-9.
  4. Від вілли Попеля немає навіть попелу… // Високий замок. — 22 квітня 2013. — № 60 (4928). — С. 1, 4.

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.