Церква святого Миколая (Чесники)
Миколаївська церква (XIV–XV, XIX ст.) — пам'ятка архітектури національного значення в с. Чесники (Рогатинський район, Івано-Франківська область).
Церква святого Миколая Церква святого Михаїла Церква Вознесіння Господнього | |
---|---|
| |
49°23′46″ пн. ш. 24°43′30″ сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, с. Чесники, Рогатинський район, Івано-Франківська область |
Початок будівництва | XIV, XV-XVI ст. |
Стиль | традиційна українська архітектура |
Епонім | Миколай Чудотворець |
Присвячення | Миколай Чудотворець |
Церква святого Миколая (Чесники) (Україна) | |
Церква святого Миколая у Вікісховищі |
Відомості
За словами М. Рожка: «Церква є тридільною традиційною для українського сакрального будівництва, вимурована з каменю. її центральна частина дещо ширша від бабинця й апсиди. Сама апсида п'ятистінна з невеликими віконечками з південного та східного боків. І апсида, і бабинець перекриті стрімким дахом, а центральний неф — шатровим дахом з двома заломами. Дахи мають ґонтове покриття. Бабинець та апсида завершуються невеликими хрестами — центральний з них дещо більший. У бабинці над входом просвічується невелике вікно, у центральній наві є вікна більшого розміру. Характерна особливість церкви — це її контрфорси, ними вона виділяється з-поміж мурованих кам'яних храмів. Контрфорси на кутах центральної нави є трохи нижчими ніж на бабинці. Усі контрфорси пізніші, ніж сама церква. Характер кладки свідчить про його давнину, крутизна склепіння має риси готичної форми. Навколишній мур також указує, що церква була оборонною твердинею. Чесниківська стара церква має аналог серед української сакральної архітектури, подібний Божий храм є в с. Розсохи…»[1] Всередині храму є старовинний напівзруйнований іконостас орієнтовно XVII-XVIII ст., який потребує негайної реставрації та разом із церквою є під опікою Управління культури Івано-Франківської облдержадміністрації[2].
В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 1194)[3].
Легенди
Згідно з переказом у Миколаївській церкві восени 1648 р. на службі Божій були козаки гетьмана Богдана Хмельницького. Як відомо з історії під час національно-визвольної війни українського народу від польської займанщини гетьман направив в Опільський край 15-ти тисячне козацьке військо на чолі з полковником Іваном Товпигою.
Галерея
Дерев'яна дзвіниця чесниківської церкви з XVIII століття. Знімок початку XX століття Загальний вигляд чесниківської церкви Загальний вигляд чесниківської церкви Церква святого Миколая, Улюч. Розібрана австріяками на початку XX століття Вид на церкву з північно західного боку Вид на церкву з південного боку
Див. також
Примітки
- Романа Коритко, Дениса Белей. Чесники — давнє село Опільського краю
- На Рогатинщині ремонт у церкві може донищити кількасотрічний старовинний іконостас
- Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 21 лютого 2021.
Література
- Щербаківський В. Українське мистецтво. — Львів-Київ, 1913.
- Драган Михайло. Українська декоративна різьба XVI–XVIII століть. — Київ: Наукова думка, 1970.
- Пам'ятки архітектури та містобудування України: Довідник Державного реєстру національного культурного надбання / Ред. А. П. Мардер, В. В. Вечерський. — Київ: Техніка, 2000.
- Історія української архітектури. За редакцією В. Тимофієнка. — Київ: Техніка, 2003.
- Овсійчук В. Мистецтво XIV — першої половини XVI ст. Мотиви готики. Оборонне зодчество // Українське мистецтво. — Львів: Світ, 2004.
- Слободян Василь. Храми Рогатинщини. — Львів: Логос, 2004.
- Логвин Г. Украина и Молдавия. Справочник-путеводитель — Москва-Лейпциг, 1982. (рос.)
- Krasny Piotr. Architektura cerkiewna na ziemiach ruskich Rzeczypospolitej 1596–1914. — Krakow, 2003. (пол.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Церква святого Миколая (Чесники)
- Откович, Тарас. Церква Святого Архангела Михаїла XIV-XVI ст. в селі Чесники // Бюлетень Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. — Львів, 2007. — № 1 (9). — С. 86-90.[недоступне посилання з липня 2019]