Церква святої Марії Магдалини (Шулявка)
Це́рква Святої Марі́ї Магдали́ни — православний храм у Києві в місцині Шулявка, збудований у 1885—1887 роках та зруйнований 1935 року. Церква стояла приблизно на місці сучасного фізико-математичного ліцею № 142 (вул. Політехнічна, 2), за спортивним майданчиком якого за часів незалежності встановили пам'ятний хрест[1].
Церква святої Марії Магдалини | |
---|---|
Церква Святої Марії Магдалини | |
50°27′00″ пн. ш. 30°27′58″ сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Київ |
Інженер | Вадим Катеринич |
Початок будівництва | 1885 |
Кінець будівництва | весна 1887 |
Зруйновано | 1935 |
Відбудовано | не відбудовувалась |
Стиль | російсько-візантійський |
Належність | Православ'я |
Епонім | Марія Магдалина |
Церква святої Марії Магдалини у Вікісховищі |
Історія храму
Друга половина XIX століття — час активного розвитку Шулявки. Однак саме тоді дуже гострою постала проблема відсутності власного храму, населення Шулявки було змушене відвідувати досить віддалену церкву Іоана Златоуста на Галицькій площі (сучасна площа Перемоги)[1]. Місцеві мешканці почали збирати гроші на будівництво парафіяльної церкви[1].
1883 року Духовна консисторія дала дозвіл на спорудження храму[1]. Швидкому спорудженню храму посприяла наполегливість міського голови Івана Толлі. Він зробив велику пожертву на зведення церкви Благовіщення на Паньківщині, а 18000 рублів, зібрані раніше громадою для будівництва цієї церкви, виділити для побудови храму на Шулявці. У клопотанні на ім'я митрополита Платона в червні 1885 року міський голова повідомляв, що церква на Шулявці названа ім'ям святої Рівноапостольної Марії Магдалини — ангела Государині Імператриці Марії Федорівни (церковне свято Марії Магдалини — 22 липня за старим стилем, був одночасно днем іменин імператриці Марії Федорівни, дружини Олександра III)[2][1].
У 1885 році почалося будівництво церкви. Після його початку надійшло ще одне значне пожертвування — від цукрозаводчика Миколи Терещенка[1]. Керував роботами інженер-полковник Вадим Катеринич, який відмовився від платні за свою роботу[1]. Новозбудовану церкву освятили навесні 1887 року[3]. В церкві був облаштований бічний приділ на честь святих Іоакима та Анни, біля церкви незабаром виник невеликий цвинтар, де, зокрема, були поховані кілька професорів Політехнічного інституту, розташованого поруч[1].
Знищення храму
За радянських часів церкву святої Марії Магдалини передали громаді «обновленців», а наприкінці 1931 року храм закрили з метою реконструювати його будівлю під приміщення наукового інституту автотракторної промисловості[1]. У квітні 1935 року біля церкви почалося будівництво школи, в рамках якого церковну будівлю розібрали[4] (таким чином церква святої Марії Магдалини розділила долю своєї ровесниці — Благовіщенської церкви, зруйнованої в тому ж році також задля будівництва школи)[1]. Цвинтар при церкві також знищили, могили перенесені на Лук'янівське кладовище[5].
За незалежної України підіймалося питання про відбудову храму, але станом на 2021 рік так нічого і не було зроблено.
Опис
Церква святої Марії Магдалини була зведена у поширеному тоді «російсько-візантійському» стилі з елементами історизму[1], з гарною прибудованою дзвіницею, що мала шатрове завершення. Будівля церкви була у плані хрещатою, увінчаною масивним восьмигранним світловим барабаном із приземкуватою цибулястою банею, оточеною чотирма глухими невеликими барабанами з цибулястими баньками. Фасади прикрашались цегляним декором у вигляді кокошників, півколонок, карнизів тощо. Прямокутні у плані південний та північний бічні вівтарі завершувались напівсферичними банями зі шпилями. П'ятигранна у плані апсида завершувалась склепінчастим перекриттям. Із західного боку до церкви було прибудовано триярусну дзвіницю. Третій ярус, дзвоновий, мав отвори у вигляді біфоріїв та завершувався наметом з люкарнами. Усередині храм мав одноярусний іконостас з лучкоподібним фронтоном у формах необароко[6].
Храм домінував у забудові одноповерхової Шулявки, був її окрасою.
Настоятелі до 1920 року
- свящ. Порфирій Ієрофейович Янковський (1887—1903)
- прот. Никандр Колпіков (1904—1905);
- свящ. Олександр Черняховський (1906—1920).
Див. також
- Благовіщенська церква — церква на вулиці Маріїнсько-Благовіщенській (сучасна вулиця Саксаганського), зведена і знищена одночасно із церквою святої Марії Магдалини
Примітки
- Кальницький, 2012, с. 119.
- Кліменко, 2016, с. 137.
- Кліменко, 2016, с. 138.
- Широчин, 2019, с. 107.
- Церква Марії Магдалини на Шулявці. kpi.ua. Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Процитовано 29 квітня 2021 року.
- Церква св.Марії Магдалини (Шулявка). www.pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 29 квітня 2021 року.
Джерела
- М. Кальницький. Зруйновані святині Києва: втрати та відродження. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. — 224 с. — 600 прим. — ISBN 978-966-489-183-4.
- Широчин С. Архитектура межвоенного Киева. Школы, ясли, детсады. — Нью-Йорк : Алмаз, 2019. — 432 с. — (Архитектура межвоенного Киева) — 1000 прим. — ISBN 978-1-68082-041-6.
- Нінель Кліменко. Благовіщенська церква як громадський та духовно-культурний осередок мешканців м. Києва // «Краєзнавство». — 2016. — Вип. 1/2. — С. 135-141.
Посилання
- Кальницкий М. Б. Автор «Короля Матиуша» против государыни императрицы // КП в Украине. — 2016. — № 30 (5190/26585) (12 лютого). — С. 10. (рос.)
- Кальницький М. Б. (23 березня 2006). Спільне народження та спільна загибель двох київських храмів. interesniy-kiev.livejournal.com. Процитовано 29 квітня 2021 року.
- Марина Пєтушкова. Втрачений Київ: станція метро замість церкви Марії Магдалени. kievinform.com. Процитовано 29 квітня 2021 року.
- Церква св.Марії Магдалини (Шулявка). www.pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 29 квітня 2021 року.