Шулявка
Шуля́вка — історична місцевість міста Києва у сучасному Шевченківському районі (Києва) і в Солом'янському районі, за царських часів — село, робітнича околиця Києва.
| Шулявка | ||||||
 Шулявка Шулявка в районі проспекту Перемоги. Вид на парк КПІ та зоопарк | ||||||
| Загальна інформація | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| 50°27′16″ пн. ш. 30°27′11″ сх. д. | ||||||
| Країна |
 Україна | |||||
| Район | Шевченківський (Київ), Солом'янський | |||||
| Адмінодиниця | Київ | |||||
| Транспорт | ||||||
| Зовнішні посилання: | ||||||
| У проєкті OpenStreetMap | ↑421866 ·R (Київ) | |||||
| Карта | ||||||
  Шулявка Шулявка (Київ) | ||||||
Походження назви та історія
Назва — від давньослов'янського «шелвова борка» (низькорослий лісок із великою кількістю галявин), який згадується у давньоруських літописах X—XI століть. У XVII столітті також згадується як Шелвов борок і Шелвово сельцо, у XVIII столітті — як с. Шулявка, Шулявщина (поблизу Либіді) або Шульжанське подвір'я Софійського монастиря. У XVIII столітті (близько 1722 року) на Шулявці тодішній Київський митрополит Варлаам Вонатович заснував тут літню митрополичу резиденцію. 1847 року перейшла у власність держави і активно почала освоюватись. У другій половині 1850–х років територією Шулявки прокладено Києво-Брестське шосе (нині у межах міста — проспект Перемоги).
З середини XIX століття до 1912 року Шулявка частинами входила в межі Києва (т. зв. права або міська Шулявка — місцевість праворуч проспекту Перемоги від Повітрофлотського мосту до Зоопарку — у 1850-ті роки, ліва або сільська — ліворуч від проспекту — 1912 року).
1857 року на в'їзді до Києва з боку Києво-Брестського шосе було встановлено тріумфальну арку.
На місці колишньої заміської резиденції митрополитів було 1848—1857 року зведено Кадетський корпус, який існував у цій будівлі до 1919 року (нині — будівля Міністерства оборони України). В цей же час тут поступово формувалося робітниче поселення. Наприкінці XIX століття на Шулявці споруджено Політехнічний інститут. За Шулявкою на пустирі споруджено завод Ґретера і Криваненка (нині — Перший київський машинобудівний завод). Також була церква cв. Марії Магдалини (знищена у 1930-ті роки, нині поблизу місця, де знаходилася церква розташовано ліцей № 142). На Шулявці мешкали переважно робітники й військові.
1899 року лівим узбіччям тодішного Брест-Литовським шосе було прокладено трамвайну лінію від Бессарабки до новозбудованого Київського політехнічного інституту (лінію було закрито у 1978—1982 роках). 1900 року правим узбіччям Брест-Литовського шосе було прокладено лінію трамвая від колишніх Тріумфальних воріт до дачного селища у Святошині.
1905 робітники Шулявки страйкували і створили робочі дружини, які прогнали поліцію і царську адміністрацію, проголосивши Шулявську республіку (12-16 грудня 1905 року), яку в кінці грудня ліквідували царські війська.
У 20 — 30-ті роки XX століття мала назву Жовтнівка (від району Жовтневої революції). Майже всю стару забудову на Шулявці знесено у 1960–70-ті роки. Між проспектом Перемоги і реконструйованою Борщагівською вулицею збудовано житловий масив. На Шулявці прокладено Шулявську вулицю (таку ж назву первісно мала вулиця Льва Толстого).
Образ і структура нинішньої Шулявки сформувалися в 60-ті – 70-ті роки 20 століття. Саме в цей час старі споруди району у вигляді робочих бараків і приватних будинків були знесені. Основою нової забудови стали так звані "хрущовки". Ці будівлі збереглися до теперішнього часу.
Залишилися на Шулявці і будівлі зведені як в кінці 19 століття (Політехнічний інститут), так і в 50-ті роки 20 століття (Національний економічний університет).
У 1960-ті роки сформовані і сучасні вулиці району.
У листопаді 1963 року на Шулявці з'явилося метро. Станція підземки отримала назву за однойменним заводом "Більшовик". У 1990-ті станцію "Більшовик" перейменували в "Шулявську".
Тоді ж було відкрито станцію метро "Політехнічний інститут".
Сучасний стан масиву
Нині житловий масив активно забудовується як житловими новобудовами, так і бізнес-центрами. Житлові комплекси "ростуть" на території колишніх радянських підприємств. До таких відносяться ЖК Creator City на місці колишнього хлібозаводу на вулиці Дегтярівській, 17-19 та ЖК Poetica на вулиці Дегтярівській, 25а. Зводять сучасні новобудови і на головній магістралі Шулявки – проспекті Перемоги. Наразі інвесторам пропонують придбати житло в ЖК Crystal Park Tower, ЖК Happy House та ЖК Берестейський. Але бажаючим придбати квартиру в новобудовах на Шулявці, варто звернути увагу на законність ЖК. Одним з найбільш скандальних є ЖК 50Avenue на проспекті Перемоги. На Шулявці добре розвинена інфраструктура. Тут кілька ТРЦ, безліч торгових точок різної спрямованості. Не бракує кафе і ресторанів[1].
Крім метро, до різних районів столиці курсує і наземний громадський транспорт.
Сьогодні Шулявка входить до складу Шевченківського та Солом'янського районів міста.
Примітки
- Шулявка: чим відомий мікрорайон Києва. nerukhomi.ua (укр.). Процитовано 4 березня 2021.
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — 760 с., ил. (рос.)
- Київ. Короткий топонімічний довідник. Довідкове видання / Л. А. Пономаренко, О. О. Різник — К. : Видавництво «Павлім», 2003. — 124 с. : іл. — ISBN 966-686-050-3.