Чагаєв Руслан Шамілович

У жовтні 1997 року виграв золоту медаль на Чемпіонаті світу в Будапешті, здобувши у фіналі перемогу над знаменитим кубинцем Феліксом Савоном.

У 1/8 переміг Сергія Дичкова (Білорусь) — 15-7

У 1/4 переміг Джакоббе Фрагомені (Італія) — 18-4

У 1/2 переміг Майка Ганке (Німеччина) — 12-7

У фіналі переміг Фелікса Савона (Куба) — 14-4

Але 8 лютого 1998 року AIBA позбавила його титулу чемпіона через те, що влітку 1997 року Чагаєв провів у США два професійні бої. Проте Чагаєв зберіг свій статус любителя, пояснивши, що не знав, що це професійні бої, і розглядав їх як демонстраційні. Тим не менш, він був відсторонений від боїв на один рік Міжнародною асоціацією аматорського боксу (AIBA) без повернення звання чемпіона.

В грудні 1998 року, після відбуття покарання, виграв золоту медаль на Азійських іграх, а в 1999 році виграв чемпіонат Азії.

У 1/16 переміг Гарта да Силву (Нова Зеландія) — 9-3

У 1/8 переміг Девіда Тернера (Австралія) RCS3

У 1/4 програв Феліксу Савону (Куба) — 1-9

У 1/8 переміг Олександра Яценко (Україна) — 15-2

У 1/4 програв Володимиру Чантурія (Грузія) — 12-18

У 1/8 переміг Рустама Ригебаєва (Казахстан) — RSCO3

У 1/4 переміг Ксаба Куртужа (Угорщина) — RSCO2

У 1/2 переміг Віталія Бута (Німеччина) — RSCO3

У фіналі переміг Олексія Мазікіна (Україна) — RSCO2

Руслан Чагаєв - єдиний боксер, якому на міжнародних турнірах вдалося двічі побити знаменитого кубинця Фелікса Савона (1997 року у фіналі чемпіонату світу та 1999 року у фіналі міжнародного турніру в Пловдиві). Савон переміг Чагаєва тільки один раз на чемпіонаті світу 1999 року.

14 квітня 2007 року відбувся бій Чагаєва за титул чемпіона світу за версією WBA з непереможним росіянином Миколою Валуєвим (46-0, 34КО). Росіянин був на 31 см вищим і на 40 кг важчим. Чагаєв переміг рішенням більшості суддів (114-114; 117-111; 115-113) і завоював пояс WBA.

19 січня 2008 року Руслан успішно захистив свій титул, перемігши Метта Скелтона.

На 31 травня 2008 року був запланований бій-реванш Руслана Чагаєва проти Миколи Валуєва, який встиг завоювати статус обов'язкового претендента,[2] але поєдинок був перенесений на 5 липня через хворобу узбека,[3] а потім відмінений через його травму.[4] Нарешті WBA оголосила Чагаєва «чемпіоном у відпустці», а чемпіоном після перемоги в серпні 2008 року над Джоном Руїзом став Микола Валуєв.

На 30 травня 2009 року був вкотре призначений бій-реванш між Чагаєвим та Валуєвим,[5][6] але бій був відмінений втретє вже після офіційного зважування через загострення гепатиту у Чагаєва і відмову від вакцинації росіянина.[7][8]

Вже через тиждень після зірваного бою проти Валуєва Чагаєв погодився на бій з чемпіоном світу за версіями WBO і IBF Володимиром Кличко, у якого травмувався суперник на запланований на 20 червня бій.[9] На кону стояли пояси тільки українця, тому що чиновники WBA хотіли переглянути статус "чемпіона у відпустці" WBA.[10] 20 червня 2009 року Чагаєв зазнав першої поразки на професійному рингу, програвши Кличку технічним нокаутом. У другому раунді Чагаєв побував у нокдауні, а після дев'яти раундів, порадившись з секундантами, вирішив не продовжувати бій.[11]

27 серпня 2011 року відбувся бій за вакантний титул "регулярного" чемпіона WBA між Русланом Чагаєвим та Олександром Повєткіним. Непереможний росіянин здобув перемогу одностайним рішенням, завоювавши титул чемпіона.[12]

6 липня 2014 року Чагаєв завоював вакантний титул "регулярного" чемпіона WBA, здобувши перемогу рішенням більшості суддів над пуерториканцем Фресом Окендо — 115-113 двічі і 114-114.[13]

11 липня 2015 року Руслан провів добровільний захист титулу, здобувши перемогу над італійцем Франческо П'янетою нокаутом у першому раунді, і мав протягом 120 днів провести реванш з Окендо. Поєдинок Чагаєв - Окендо був запларований на 17 жовтня, але за 11 днів до зустрічі пуерториканець був змушений відмовитись від бою через хворобу.[14]

5 березня 2016 року Чагаєв зустрівся з обов'язковим претендентом Лукасом Брауном (23-0, 20КО) і зазнав сенсаційної поразки технічним нокаутом. Руслан домінував в цьому бою і мав можливість завершити бій достроково, відправивши суперника кілька разів в нокдаун. Але в 10 раунді він пропустив потужний удар Брауна, опинившись у важкому нокдауні. Чагаєв зумів підвестися, але не мав сил захищатися від добиваючого його суперника.[15]

30 травня 2016 року президент WBA Мендоса повідомив, що результат бою буде змінено на такий, що не відбувся, через позитивну допінг-пробу австралійця на кленбутерол.[16] Чагаєву повернули титул, але він був зобов'язаний дати реванш Френсу Окендо, про що WBA неодноразово нагадувала Руслану, проте відповіді не дочекалася. У липні 2017 року Чагаєва позбавили звання "регулярного" чемпіона WBA,[17] а через кілька днів узбек оголосив про завершення кар'єри через проблеми зі здоров'ям.[18]