Чад (озеро)

Чад — безстічне озеро у Центральній Африці.

Озеро Чад
Рибальський човен на оз. Чад, шт.Борну (Нігерія)
Рибальський човен на оз. Чад, шт.Борну (Нігерія)
13°00′ пн. ш. 14°00′ сх. д.
Розташування
Країна  Чад,  Камерун,  Нігерія і  Нігер
Геологічні дані
Тип безстічне озеро
Розміри
Площа поверхні 20 000-27 000 км² км²
Висота 280 м  м
Глибина середня близько 4 м  м
Глибина макс. 10,5 м  м
Розмір змінний
Берегова лінія 650 км км
Об'єм 72 км³ км³
Вода
Солоність слабо солоне г/л
Басейн
↑ Водний басейн Chad Basind
Притоки Шарі, Комадугу-Йобеd і Нгаддаd
Вливаються Шарі
Витікають Низовини Соро і Боделе
Площа басейну 2 381 635 км²
Країни басейну Чад, Камерун, Нігер, Нігерія
Інше
Статус спадщини рамсарська місцевістьd, об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКОd, об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКОd і об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКОd
Geonames 2346202
Озеро чад та сусідні території
Озеро чад та сусідні території
Чад (озеро) (Чад)
 Чад у Вікісховищі

Основні характеристики

Озеро лежить у безстічній Чадській улоговині, на висоті 240 м над рівнем моря.

Адміністративно озеро Чад розташоване в межах Нігерії, Нігеру, Камеруну та Республіки Чад

Площа озера — 10-26 тис. км² (змінна, залежно від пори року); озеро сильно заросле; багата фауна.

Пересічна глибина — бл. 2 м, максимальна — до 12 м.

Живлення — переважно річкове, головним чином, за рахунок річки Шарі.

Історія

Сучасне озеро Чад — це залишки велетенської водойми площею 300—400 тисяч км², яка існувала в льодовиковий час. Береги озера досягали меж Єгипту[1].

Озеро Чад в 1930 році. Знімок з повітря

Саме озеро було відоме ще александрійському астроному Птолемею під ім'ям болота Нуба, що «періодично з'являється». У Абу-ль-Фіди також згадується про озеро Чад під ім'ям озера Куар.

У XIX ст. перші відомості щодо озера з'явились в англійських мандрівників Г'ю Клапертона, Діксона Денема та Волтера Одні (1823); Адольф Овервег об'їхав (1851) озеро до групи острівців. Більш повно досліджували озеро Генріх Барт (1852) та Густав Нахтігаль (1870—1872).

У 1893—1894 роках озеро Чад було розмежоване відносно сфери впливів між Англією, Францією та Німеччиною: західний берег між Барруа до Мбулу відійшов до англійської сфери впливу, південний берег до річки Шарі — до німецької, а від Шарі на схід — до французької.

Опис

Географія і клімат

Поверхня озера не постійна: займаючи звичайно близько 27 тис. км², озеро в дощову пору року розливається до 50 тис., а в суху — скорочується до 11 тис. км².

З півдня в озеро впадають річки Шарі з широкою і мілководою дельтою і Мбулу, із заходу — Комадугу-ваубе, а зі сходу — маловодна Бар-ель-Ґазал. За Нахтігалем, приток води через дощі та річки дорівнює 100 км³, а втрата води через випар 70 км³. Зважаючи на відсутність видимого витоку води з озера, тоді як вода озера залишається прісною, Нахтігаль передбачав існування підземної протоки в північно-східному напрямі до Егєї та Борку. Поблизу гирл річок вода в озері прісна, в решті частин — трохи солонувата; незначна мінералізація пояснюється постійною зміною води в озері за рахунок підземного відтоку інфільтраційних вод.

Камерунське поселення на березі озера Чад

У дуже дощовий сезон (що трапляється украй рідко), при екстраординарно високих рівнях води, на північному сході утворюється тимчасовий поверхневий стік озера (по сухому руслу Бахр-ель-Ґазал). Темного кольору брудна вода озера місцями заросла густими водоростями.

З липня по листопад під впливом дощів рівень води поступово підіймається і низький південно-західний берег широко заливається майже до Кука. На значному просторі озеро дуже мілководне; великою глибиною відрізняється західна частина біля Нгорну та Мадуарі. Максимальна глибина в сезон дощів — 11 метрів. Береги переважно болотяні; до північного сходу місцевість має степовий характер, і лише південний берег відрізняється багатою тропічною рослинністю.

Фауна
Супутниковий знімок озера в 2001 році. Синій — водна поверхня, зелений — рослинність на старому ложі озера. Вгорі — знімки озера в 1973, 1987 та 1997 рр.

У озері водяться ламантини, гіпопотами, крокодили; широко представлена фауна водоплавними та болотяними птахами.

Використання озера

У східній частині озеро покрите мережею острівців (до 100), з яких групи Будума, Карка та Палі населені (до 30 тис. чол.) вихідцями з прилеглих районів — представниками народів і племен (будума, палі, канемба, канурі, булала, даца тощо).

Озеро судноплавне. Розвинуте рибальство (річний вилов риби в другій половині XX століття — бл. 100 тис. тонн).

Основні види риб: Окунь нільський, Bagrus bajad, [[Synodontis schall]], Distichodus rostratus, Labeo senegalensis

На північно-східному узбережжі озера Чад є поклади природної соди.

Сучасне становище

У 2006 році озеро Чад площею 23 тисячі км2 зменшилося у 26 разів та продовжує висихати.

Про висихання озера Чад повідомили ще співробітники NASA, які порівняли космічні знімки 2001 року зі знімками, зробленими 38 років тому.

Відомо, що Чад висихає вже всьоме за останнє тисячоліття. Вчені-палеонтологи встановили це за знайденими там рештками тварин.

Супутникові знімки, зроблені першим нігерійським супутником «Nigeria Sat-1», стали частиною виставки «Історія вмираючого озера», проведеною в Абуджі, столиці Нігерії.

Див. також

Джерела
  1. Мир озер. Книга для внеклассного чтения учащихся 8-10 классов средней школы. — М.:Просвещение, 1989

Література
  • Barth, «Reisen und Entdeckungen in Nord- und Centralafrika» (Гота, 1855—1858) (нім.)
  • Beadle L. С., The inland waters of tropical Africa, L., 1974 (англ.)
  • Nachtigal, «Sahara und Sudan», Берлін і Лейпціг, 1879—1889 (нім.)
  • Дмитревский Ю. Д., Внутренние воды Африки и их использование, Л., 1967 (рос.)

Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.