Чарлз Тейлор

Чарльз Ганкай Тейлор (28 січня 1948, Артінгтон, Монровія) — ліберійський політик, колишній президент і диктатор Ліберії, перший лідер африканської держави, засуджений міжнародним судом за військові злочини та злочини проти людства[3]. Він обіймав посаду з 2 серпня 1997 по 11 серпня 2003 року.

Чарлз Тейлор
англ. Charles McArthur Ghankay Taylor
Прізвисько Papay
Народився 28 січня 1948(1948-01-28)[1][2] (73 роки)
Arthingtond, Greater Monrovia Districtd, Монтсеррадо, Ліберія
Країна  Ліберія
Діяльність політик, Польовий командир
Alma mater Bentley Universityd
Знання мов англійська
Учасник Перша громадянська війна в Ліберії, Громадянська війна в Сьєрра-Леоне і Друга громадянська війна в Ліберії
Посада President of Liberia
Військове звання командир
Партія National Patriotic Partyd
Конфесія протестантизм
У шлюбі з Jewel Taylord
Діти (14) Chuckie Taylord
Нагороди

Життєпис

Він походить із родини американських ліберійців, нащадків звільнених американських негрів, які після повернення до Африки у 1847 р. Утворили незалежну державу. Мати походила з місцевого племені Гола.

Він народився в Артінгтоні. У 1970-х вивчав економіку в коледжі Бентлі у Волтем. Він повернувся в країну після перевороту Сам'юеля Доу, щоб очолити ліберійське міністерство фінансів.

У 1983 році, звинувачений у розтраті мільйона доларів, він втік до США, де був заарештований. Після нетривалого перебування в американській в'язниці в Плімуті, штат Массачусетс, він втік на волю. Після цього досвіду він повернувся до рідної країни, щоб розпочати громадянську війну та досягти військових успіхів.

У 1997 році він був обраний президентом Ліберії на демократичних виборах. За часів його правління Ліберія з однієї з найбагатших африканських країн стала найбіднішою країною, в якій панував хаос та беззаконня. Столиця країни, Монровія, була зруйнована, а населення позбавлене електроенергії, води та почуття безпеки. Збройні загони пролетіли по всій країні, грабуючи, ґвалтуючи та вбиваючи громадян, діючи, за твердженням обвинувальників Тейлора, за мовчазною згодою президента.

У березні 2003 року Спеціальний суд Сьєрра-Леоне звинуватив Тейлора в торгівлі зброєю та розпалював заколоту в сусідніх країнах. У Ліберії жінки, які демонстрували з 2002 року соціальний рух «Жінки Ліберії», проводили масові акції за мир, прийшли на зустріч з Тейлором у квітні 2003 року і вимагали від нього обіцяти проведення мирних переговорів[4]. Під міжнародним тиском до Ліберії приїхав президент Нігерії Олусегун Обасанджо, який особисто закликав Тейлора відмовитися від влади. Тейлор взяв участь у перших мирних переговорах у червні 2003 року, потім поїхав до Нігерії з Олусегун Обасанджо, де йому було надано політичний притулок.

У 2006 році, поступившись вимогам президента Ліберії Елен Джонсон-Серліф та тиску США, Нігерія заявила, що відкликає політичний притулок для Тейлора, що дало змогу його заарештувати ліберійським урядом. 28 березня 2006 року Тейлор зник із своєї розкішної резиденції в Калабарі[5], а 29 березня 2006 р. Був заарештований у Гамбору-Нгалі. 20 червня 2006 року його було доставлено до Гааги та доставлено до Спеціального суду у справах Сьєрра-Леоне. 30 травня 2012 року його засудили до 50 років ув'язнення за злочини проти людства та військові злочини, які він вчинив під час громадянської війни в Сьєрра-Леоне (включаючи геноцид, жорстокість до цивільних осіб, практикуючи рабство, примусовий вербування дітей)[6].

Примітки

  1. Енциклопедія Брокгауз
  2. Munzinger Personen
  3. The New York Times (англ.). 30 maja 2012. Процитовано 7 червня 2012.
  4. Nobel Women’s Initiative (англ.). Процитовано 7 червня 2012.
  5. BBC News | Africa | Charles Taylor caught in Nigeria. news.bbc.co.uk. Процитовано 22 листопада 2017.
  6. Oficjalny komunikat prasowy na stronie Sądu Specjalnego dla Sierra Leone, 30 maja 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.