Чарльз Воррен

Сер Чарльз Воррен (англ. Charles Warren 7 лютого 1840(18400207) — 21 січня 1927) — британський військовий, поліцейський, археолог, масон. Відомий своєю участю в розслідуванні вбивств, скоєних Джеком Різником, розкопками в Палестині (був одним з перших європейських археологів в цій країні) та участю в Англо-бурській війні . Був побожним англіканином і великим ентузіастом масонства. Став третім великим майстром Дистрикту Східного архіпелагу в Сінгапурі і одним із засновників дослідницької ложі « Quatuor Coronati» № 2076.

Чарльз Воррен
Народився 7 лютого 1840(1840-02-07)[1][2][…]
Бангор, Гвінет, Уельс, Сполучене Королівство
Помер 21 січня 1927(1927-01-21)[1][2][…] (86 років)
Сомерсет, Англія, Велика Британія
Країна  Велика Британія
Діяльність антрополог, офіцер, поліцейський, археолог, інженер
Галузь інженерні війська
Alma mater Королівська військова академія, Королівський військовий коледж у Сандгерсті, Cheltenham Colleged, Bridgnorth Endowed Schoold і Thomas Adams Schoold
Знання мов англійська
Учасник Друга англо-бурська війна
Членство Лондонське королівське товариство і Корпус королівських інженерів
Військове звання Генерал (Велика Британія)
Батько Charles Warrend[3]
Діти Violet Warrend[4], Charlotte Warrend[4], Frank Warrend[4] і Richard Warrend[4]
Нагороди

Біографія

Народився 1840 року в Уельсі в родині генерал-майора. Освіту здобув в Бріджнортській і Вемській гімназіях, згодом в Королівському військовому училищі у Вулвічі. Далі навчався в Королівській військовій академії в Сангерсті, закінчивши її в 1857 році в званні 2-го лейтенанта інженерних військ. У 1861—1865 роках служив на Гібралтарі, в 1865—1867 роках викладав геодезію в військово-технічній школі в Чатемі . У 1867—1870 роках вів розкопки в Палестині в околицях Єрусалиму, отримавши дозвіл від Османської влади вести їх в тому числі близько Храмової гори, але не ближче ніж за 15 метрів до неї. Здійснив кілька важливих археологічних відкриттів у галузі біблійної археології. У 1870 році через погіршення здоров'я змушений був повернутися на батьківщину. Декілька років служив в Дуврі[5] .

У 1876—1880 роках служив в Південній Африці. Брав участь у встановленні кордону між Грікваландом і Помаранчевою республікою, брав участь у Транскейській війні. З 1880 по 1884 роки викладав геодезію в Школі військової техніки, потім був підвищений до звання генерал-майора і рік служив в Бечуаналенді, очоливши загін з 4000 солдатів. Розширив територію протекторату[6] .

У 1885 році був відкликаний на батьківщину і після невдалої спроби обратися до парламенту очолив Службу столичної поліції Лондона. На цій посаді він пропрацював більше трьох років, зазнавши великої критики з боку преси за множинні криваві розгони протестних виступів. Проте Воррен також рішуче виступив проти мафії і загрозам громадському порядку. «Таймс» похвалила генерала і прокоментувала його дії як «рішучі», так як вони зупинили «навмисну спробу … тероризувати Лондон, передавши контроль над вулицями в руки кримінального класу». Але для радикалів він став представником абсолютизму, і з цього моменту вони шукали будь-яку можливість, щоб напасти на нього і підірвати його авторитет. Коли почалася серія вбивств, скоєних Джеком-Різником, і поліція, здавалося, не могла зловити вбивцю, радикальна преса побачила можливість помститися Воррену, тому в багатьох газетах його критикували за неправильне ведення розслідування[7]. Також преса критикувала генерала за збільшення витрат на утримання поліцейських і часто згадувала про нездатність вжити ефективних заходів до потрясли Лондон вбивств, скоєних серійним вбивцею[7] . За дивним збігом, остання жертва Різника була знайдена в той день, коли Уоррен пішов у відставку[8] .

Наприкінці 1888 року повернувся на військову службу. На наступний рік відбув в Сінгапур, в 1894 році повернувся в Англію, служив в окрузі Темзи до 1898 року, коли був проведений в генерал-лейтенанти і звільнений в запас. Він повернувся до служби вже через рік у зв'язку з початком Англо-бурської війни, очоливши 5-у південноафриканську дивізію військових інженерів. Після поразки англійців в битві за Спайон-Коп, був звинувачений в бездарності, відкликаний на батьківщину і більше ніколи не командував військами в польових умовах, хоча отримав ще декілька почесних військових звань і формально залишався на службі до 1908 року, після чого вийшов на пенсію і зайнявся участю в розвитку скаутського руху, а також написав кілька книг про свої розкопки в Палестині[9] .

Помер від пневмонії у 1927 році[10] .

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #12467223X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. SNAC — 2010.
  3. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
  4. Lundy D. R. The Peerage
  5. General Sir Charles Warren, GCMG, KCB, FRS. District Historical Society (англ.). Процитовано 25 серпня 2020.
  6. Large excellent photograph of Warren. soldiersofthequeen.com (англ.). Архів оригіналу за 21 травня 2006. Процитовано 25 серпня 2020.
  7. Richard Jones. Sir Charles Warren. Jack the Ripper (англ.). Процитовано 25 серпня 2020.
  8. General Sir Charles Warren, GCMG, KCB, FRS. royallodgeoffriendship.org (англ.). Процитовано 25 серпня 2020.
  9. Palestine Exploration Fund page on Warren. pef.org.uk (англ.). Процитовано 25 серпня 2020.
  10. Jack the Ripper Casebook article on Warren. casebook.org (англ.). Процитовано 25 серпня 2020.

Література
  • Austin, Ron. The Australian Illustrated Encyclopedia of the Zulu and Boer Wars. — McCrae : Slouch Hat Publication, 1999. — ISBN 0-9585296-3-9. Boer Wars Austin, Ron. The Australian Illustrated Encyclopedia of the Zulu and Boer Wars. — McCrae : Slouch Hat Publication, 1999. — ISBN 0-9585296-3-9.
  • Bloomfield, Jeffrey, The Making of the Commissioner: 1886 RWStone, QPM (ed.), The Criminologist, Vol.12, No.3, p. 139—155; reprinted, Paul Begg (Exec. ed.), The Ripperologist, No. 47, July 2003 p. 6-15.
  • Coetzer, Owen. The Anglo-Boer War: The Road to Infamy, 1899-1900. — Arms and Armour, 1996. — ISBN 1-85409-366-5.
  • Farwell, Byron. The Great Boer War. — London : Allen Lane, 1976. — ISBN 0-7139-0820-3.
  • Martin Fido and Keith Skinner. The Official Encyclopedia of Scotland Yard. — London : Virgin Books, 1999.
  • Grena, G.M. LMLK--A Mystery Belonging to the King. — Redondo Beach, California : 4000 Years of Writing History, 2004. — Т. 1. — ISBN 0-9748786-0-X.
  • Kruger, Rayne. Goodbye Dolly Gray: The Story of the Boer War. — 1959.
  • Pakenham, T. The Boer War. — 1979.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.