Червона Хмара
Червоне Хмара (лакота: Maȟpíya Lúta, Махпія Лута) (1822 — 10 грудня 1909, Пайн-Рідж) — видатний індіанський вождь і дипломат племені оглала, який у результаті так званої «Війни Червоної Хмари» (1866–1868) зумів домогтися виведення американських військ з долини річки Паудер в південно-східній частині Монтани і на півночі Вайомінгу з підписанням найприйнятнішого для індіанців договору. Єдиний військовий лідер північноамериканських індіанців, якому вдалося здобути перемогу у війні з США.
Червона Хмара | |
---|---|
Maȟpíya Lúta | |
Ім'я при народженні | Maḣpíya Lùta |
Народився |
20 вересня 1822[1][2][…] Platte Riverd, Небраска, США, Норт-Платт (Небраска), Небраска, США або Northern Plains National Heritage Aread, США |
Помер |
10 грудня 1909[1] (87 років) або 10 грудня 1910[3] (88 років) Поркюпайн, Шеннон, Південна Дакота, США або Пайн-Ридж, Південна Дакота, США[4][5] |
Поховання | Пайн-Ридж |
Країна | США[6] |
Національність | оглала і Брюле |
Місце проживання | Пайн-Ридж |
Діяльність | політик |
Галузь | сіу |
Знання мов | Сіу, англійська, Лакота (мова) і шеєнська |
Учасник | Війна Червоної Хмари |
Роки активності | з 1866 |
Посада | голова держави і Вождь |
Конфесія | католицтво |
Рід | Лакота і оглала |
У шлюбі з | невідомо |
Діти | невідомо і Jack Red Cloudd |
Нагороди | |
Біографія
Народився поблизу річки Платт на території сучасного штату Небраска в громаді Іте-Шіча (Погані обличчя). Завдяки відвазі й хоробрості, проявлених їм у битвах з ворогами племені, став вождем племені оглала.
У 1865 році під загрозою застосування сили завадив спеціально надісланому американським урядом загону провести розвідку місцевості вздовж Бозменського шляху, прокладеного золотошукачами через індіанські землі народу лакота. Американці проігнорували це попередження і направили у Вайомінг армію для забезпечення будівництва дороги вздовж річки Паудер. У 1866 році в результаті зіткнення під Форт-Кінрю загін американської армії в складі 81 людини під керівництвом Вільяма Феттермана був знищений.
У 1868 році у Форт-Ларамі був підписаний договір, за яким американські військові погодилися прибрати з території, займаної лакота, всі форти і укріплені пости і вивести всі гарнізони. Того ж року обирається блотахунком (військовим ватажком) північних оглала. Трохи пізніше стає вождем (ітанчан) своєї громади.
Побував у складі делегації у Вашингтоні та Нью-Йорку.
Помер в своєму будинку, побудованому для нього урядом США.