Червоноклоп червоний
Червоноклоп червоний, моска́лик, клоп-москаль[1][2], козачок[3] (Pyrrhocoris apterus) — комаха родини Червоноклопів (Pyrrhocoridae).
? Червоноклоп червоний | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Імаго червоноклопа червоного
Парування клопів-москалів | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pyrrhocoris apterus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Загальна характеристика
Це напівтвердокрилі чорного кольору, передньоспинка і надкрила з червоним малюнком, спина сплюснута. Загальна довжина тіла від 9 до 11,5 мм. Задні крила зазвичай відсутні, але трапляються і винятки.
У німфи переважно червоного кольору черевце, уздовж спини можуть бути невеликі чорні плями. У крилатих особин крильця повністю забарвлені в чорний колір.
Живе колоніями на землі, біля підніжжя стовбурів дерев, смокче рослинні соки, їжею також слугують дрібні комахи й насіння рослин, наприклад липи, мальви, гібіскуса. У колоніях має місце канібалізм. Часто спостерігаються утворені ними скупчення, особливо незрілими формами, від декількох десятків до близько сотні особин.
Репродукція
Шлюбний період у квітні — травні. Комах можна побачити в тандемі, утвореному при паруванні, яке може тривати від дванадцяти годин до семи днів. Тривалий період злягання, ймовірно, використовується чоловічими особинами для охорони еякуляту через високу конкуренцію з іншими чоловічими особинами.[4]
Розповсюдження по світу
Зустрічаються на всій території Північної Палеарктики від атлантичного узбережжя Європи до північного заходу Китаю, також у Північній Африці, є однією з найперших комах, що з'являються навесні. Крім того, були зареєстровані в Північній (США) та Центральній Америці та Індії.[5] Нещодавно було зафіксовано розширення ареалу на північ в материковій Великій Британії.[6]
Господарського значення не має. Завдає шкоду винограду, висмоктуючи сік плодів, та іншим сільськогосподарським культурам.
Етимологія назви
Назви «москаль», «солдатик» клопи отримали через те, що надкрила з червоним малюнком схожі на яскраві червоні каптани московських стрільців[2]. Цю назву зафіксував Іван Верхратський (1864)[7], від нього її у свій чотиритомний словник узяв Борис Грінченко (1908)[1].
Див. також
- Москаль
- Мазкаль (ентомологічне) — мошка, Simulium ornatum Meigen, 1818[8].
Примітки
- Москалик // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- ЕСУМ, 1989, с. 519.
- КОЗАЧОК – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 22 січня 2021. «4. (Pyrrhocoris apterus). Комаха ряду напівтвердокрилих, зверху яскраво-червона з плямистим чорним малюнком, а знизу — чорна. ... Червоні козачки так ворушаться по землі (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 541).»
- Schöfl, Gerhard; Michael Taborsky (19 лютого 2004). Prolonged tandem formation in firebugs (Pyrrhocoris apterus) serves mate-guarding. Behavioral Ecology and Sociobiology (Springer Berlin / Heidelberg) 52 (5): 426–433. ISSN (Print) 1432-0762 (Online) 0340-5443 (Print) 1432-0762 (Online). doi:10.1007/s00265-002-0524-9.[недоступне посилання]
- Socha, Radomir (1993). Pyrrhocoris apterus (Heteroptera)–an experimental model species: a review. European Journal of Entomology 90: 241–286. ISSN 1210-5759.
- Marren, Peter. Bugs Britannica. Chatto & Windus. ISBN 0-7011-8180-X.
- Верхратський І. Г., 1864, с. 7.
- ЕСУМ, 1989, с. 359.
Література
- Верхратський Ив. Початки до уложення номенклятури и терминологии природописноі народнеі. — Львов, 1864.
- Словарь української мови / Упорядкував з додатком власного матеріалу Борис Грінченко. — К. : Кіевская старина, 1908. — Т. 2.
- Москалик // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- Воловник С. В. Наши знакомые незнакомцы. 2-е изд, доп. — Днепропетровск: Промінь, 1990, с. 120—123. — https://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/voseve83.htm
- Березович Е. Л. О явлении лексической ксеномотивации // Вопросы языкознания. — 2006. — № 6. — С. 3-18. (рос.)
- Мошкоклещи атакуют Челябинск) // Красная книга Южного Урала. — REDBOOK.RU, 10.04.2008 (рос.)