Черниця (Стрийський район)

Черниця — село стародавнє. Із топоніміки назви села можна здогадуватися, що колись тут був монастир, проте жодної письмової згадки про це не знайдено. Переказами старожилів дана гіпотеза також не підтверджується. Старожили розповідають, що у церковних актах зберігається давня печатка громади Черниці. На ній зображено селянина у довгій сорочці, підперезаній ремінцем. У руках в нього сокира, а поруч розміщене дерево.

Історія села від XVII століття нерозривно пов'язана з історією місцевої церкви святих Косми і Дем'яна. У 1911 році жителі села хотіли її розібрати, але проти такого рішення заперечив австрійський уряд, який вказував, що церква має архітектурну цінність. А у 1920 році одним із власників Черниці був польський магнат Подлевський, який власне і розбудував двір, що пізніше став основою для сільськогосподарської школи. У давні часи при дворі був замок з оборонною вежею та валами, ще і досі верхня частина села має назви на «завалі» та на «Башті».

У 1694 році через село зі Львова пролягав маршрут татарського загону, по дорозі він «грабував населення». Після смерті Подлевського маєток купив інженер Вітольд Стефанус. Саме він надав для будівництва нової церкви ґрунт. У селі Пісочна він збудував біля залізничної станції фабрику «забавок» — нинішній склозавод. У 1930 році польський уряд відкупив у інженера Стефануса двір у Черниці з будинками та парком, полем (майже 170 гектарів) і заснував там «рільничу» школу, статус якої прирівнювався до вищого навчального закладу. Школа була призначена виключно для українців. Її відкриття давно домагалися українські посли у польському сеймі. Навчання у цьому закладі вели кваліфіковані інженери, агрономи.

Немалі збитки селу принесла Друга світова війна. У 1944 році лінія фронту проходила по Дністру біля Роздолу. Тут окопалося численне угрупування німців. При відступі фашисти бомбили села, грабували населення. Більше десятка жителів було вбито. Зазнала шкоди і церква, і «рільнича школа».

Повоєнні часи характеризувалися і зміною жителів села. У 1946—1947 роках до Польщі виїхали поляки, а натомість у Черницю прибули українці із Ярослава та Перемишля. Нелегкою була доля і сільськогосподарського технікуму, який відновив свою роботу на початку 50-х років. Свого часу за ним було закріплено 176 гектарів сільськогосподарських угідь. У 60-х роках у підсобному господарстві технікуму утримувалось 120 голів великої рогатої худоби, 12—20 свиноматок, 4 пари коней для обробітку ґрунту. Все підсобне господарство технікуму обслуговували 35 робітників. Вони працювали й у збудованій тут теплиці. Ось уже протягом десятка років будівлі сільськогосподарського технікуму руйнуються, занепадають. Зараз територія та будівлі технікуму знаходяться на балансі Львівської національної академії мистецтв.

• Загайський Богдан Володимирович — український письменник, журналіст
• Кіндій Мирон Романович — український підприємець (засновник фірми ТВД), спортсмен (футзал) та граючий президент МФК «ТВД» (Львів).

• Книга «Миколаївське придністров'я»

• Історія села Черниця^{[недоступне посилання]}
• Панська садиба та Костел
• Вознесіння Господнього 1921 «Дерев'яні церкви Львівщини»
• Облікова картка с. Черниця на сайті ВРУ