Чернова Мар'яна Володимирівна
Мар'я́на Володи́мирівна Черно́ва (нар. 16 квітня 1923, Охтирка — пом. 27 січня 1982, Харків) — український радянський мистецтвознавець; член Харківської організації Спілки художників України від 1965 року[1].
Чернова Мар'яна Володимирівна | |
---|---|
| |
Народилася |
16 квітня 1923 Охтирка, Охтирський район, Богодухівська округа, Харківська губернія, Українська СРР, СРСР |
Померла | 27 січня 1982 (58 років) |
Поховання | |
Діяльність | мистецтвознавиця |
Alma mater | ХДУ імені О. М. Горького (1946) і Харківський державний театральний інститут (1949) |
Заклад | Харківський художній музей |
Вчителі | Черкашин Роман Олексійович |
Членство | Спілка радянських художників України |
Біографія
Народилася 16 квітня 1923 року в місті Охтирці (нині Сумська область, Україна). Впродовж 1943—1946 років навчалася у Харківському університеті імені О. М. Горького; впродовж 1944—1949 років — у Харківському інституті театрального мистецтва (викладачі Аркадій Плетньов, Ромаш Черкашин, Михайло Зубар).
Протягом 1950—1980 років працювала науковим співробітником, завідувачем відділу дожовтневого мистецтва у Харківському художньому музеї); одночасно у 1954—1956 роках викладала у Харківській дитячій художній школі імені Іллі Рєпіна[1].
Жила в Харкові в будинку на вулиці Пушкінській № 67, квартира 20. Померла в Харкові 27 січня 1982 року[1]. Похована на кладовищі смт Покотилівки Харківського району Харківської області, поруч з батьком і матір'ю .
Роботи
Працювала в галузі мистецтвознавства та художньої критики. Автор праць:
- «У художників України», журнал «Творчество», 1960, №8;
- «Щодо історії створення картини І. Ю. Рєпіна «Запорожці», журнал «Искусство», 1962, № 12;
- «Забуте ім'я», журнал «Художник», 1963, № 12;
- монографія «Дмитро Іванович Безперчий» (Київ, 1963);
- «Художник і глядач», журнал «Прапор», 1964, № 11;
- «Борис Васильович Косарєв» (Київ, 1969);
- «Художньо-меморіальний музей І. Ю. Рєпіна в Чугуєві» (Харків, 1969);
- «Микола Леонідович Рябінін» (Київ, 1973);
- низки каталогів, путівників, буклетів, в тому числі щодо пам'ятника Тарасу Шевченкові в Харкові[2], художньо-критичних статей про архітектора Олексія Бекетова, а також статей для видання Української радянської енциклопедії[1].
Пам'ять
Спогади щодо Мар'яни Чернової залишив харківський краєзнавець Микола Олександрович Корж у своїй автобіографічній повісті «На віку, як на довгій ниві» (2001)[3].
У 2012 році консалтинговою групою «Рубаненки і партнери» в рамках проекту «Харківські династії» у «Вітальні на Дворянській» була проведена виставка «Чернови: шість поколінь»[4].
Примітки
- Художники Харківщини.
- Памятник Т. Г. Шевченко в Харькове. kharkov.vbelous.net. Процитовано 2 жовтня 2019.
- Корж, Микола Олександрович (2001). На віку, як на довгій ниві : автобіогр. повість (українською). Харків: Майдан. с. С.101,103.
- Больше века в одном зале: шесть поколений — одна династия. www.mediaport.ua (рос.). Процитовано 2 жовтня 2019.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.. Словникова частина. — Том 10;
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 507.