Чижиков Давид Михайлович

Давид Михайлович Чижиков (5 листопада 1895, містечко Нова Прилука, Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія (нині село в Липовецькому районі Вінницькій області Україна) — 24 серпня 1974, Москва, РРФСР, СРСР) — радянський вчений-металург, один із засновників радянської кольорової металургії. Доктор технічних наук (1937), професор (1934), член-кореспондент АН СРСР (1939). Двічі лауреат Сталінської премії (1942, 1951). Основні праці присвячені розробці теорії і технології нових процесів отримання кольорових і рідкісних металів.

Чижиков Давид Михайлович
рос. Давид Михайлович Чи́жиков
Народився 17 листопада 1895(1895-11-17)
Бердичівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер 24 серпня 1974(1974-08-24) (78 років)
Москва, СРСР
Поховання Востряковський цвинтар
Діяльність науковець
Alma mater Московська гірнича академіяd
Науковий ступінь доктор технічних наук
Відомі учні Yury Tsvetkovd
Нагороди

Біографія

Ранні роки, навчання, військова служба (1895—1920)

Д. М. Чижиков народився в містечку[1] Нова Прилука Бердичівського повіту Київської губернії (нині село у Турбівській громаді Вінницької області). Його батько працював службовцем на цукровому заводі в сусідньому містечку Турбові. У 1915 р. Д. М. Чижиков закінчив гімназію в Жмеринці і вступив на природниче відділення фізико-математичного факультету Київського університету. Під час навчання в гімназії та університеті Чижиков заробляв на життя приватними уроками. Навесні 1916 р. був мобілізований, служив в армії рядовим до лютого 1917 р., після чого повернувся до університету. У травні 1919 р. добровільно вступив до Червоної арміяї, звідки в листопаді 1920 р. відряджений для продовження навчання в Московську гірничу академію.

Початок інженерної діяльності (1920—1930)

У 1924 р.закінчив Московську гірничу академію, отримавши кваліфікацію інженера-Металурга за спеціальністю «кольорові та рідкісні метали». У 1924—1926 рр.. працював на Московському мідноелектролітному заводі майстром, потім начальником мідноплавильного і електролітного цеху. У 1926—1928 рр. — начальник металургійного відділу на Свинцево-цинковому заводі у Владикавказі. У 1928—1930 був старшим інженером з проектування та будівництва Костянтинівського цинкового заводу на Донбасі (нині «Укрцинк»). Цей завод став першим підприємством кольорової металургії, побудованим у СРСР. У 1928 р. Чижиков був відряджений до США для ознайомлення з заводами кольорової металургії. В ході поїздки виступив з доповіддю «Гідрометалургія свинцю» в Американському хімічному товаристві (секція штату Юта).

Організаційна діяльність (1930—1933)

У 1930 р брав участь в організації НДІ кольорової металургії (Гинцветмет) в Москві і був його першим директором[2][3]. У 1930 р здійснив поїздку по заводах кольорової металургії Німеччини і США. Працював заступником голови, потім-головою науково-технічної ради Головкольорметзолота (1932—1934)[4]. Був редактором журналу «Кольорові метали» (1932—1933).

Викладацька робота (1933—1941)

У 1933—1941 рр. — в Московському інституті кольорових металів і золота: професор кафедри металургії важких кольорових металів (1934), завідувач організованою ним кафедрою свинцю, цинку і малих металів, декан металургійного факультету (1935—1936).

В Академії наук (1939—1974)

У 1939 р. був обраний членом-кореспондентом АН СРСР по відділенню технічних наук (Металургія)[5][6] і почав працювати в щойно організованому Інституті металургії ім. А. А. Байкова АН СРСР(Імет), був завідувачем відділом кольорової металургії і завідувачем лабораторією рідкісних і кольорових металів[7]

В Уральській філії АН СРСР (1941—1944)

У 1941—1943 рр. перебував в евакуації в Свердловську, де сприяв освоєнню нових технологічних процесів для виробництва оборонної продукції на підприємствах Уралу. Перебуваючи в Свердловську брав участь у роботі Комісії з мобілізації ресурсів Уралу на потреби оборони.

Родина

Дружина — Марія Мойсеївна Уманська, син — Олександр Давидович Чижиков (1946—1994)[8].

Наукова діяльність

Під керівництвом професора Д. М. Чижикова підготовлено понад 50 кандидатів і докторів технічних наук. Автор 30 винаходів.

Нагороди та премії

Наукові праці

Д. М. Чижиковим опубліковано понад 350 наукових робіт, серед яких 14 монографія (4 з них перевидані англійською мовою за кордоном — у США і Великобританія). Ним отримано близько 30 авторських свідоцтв на винаходи в області кольорової металургії.

Монографія

Зарубіжні видання

  • Chizhikov D. M. . Cadmium. — New York : Pergamon Press, 1966. — 263 с.
  • Chizhikov D. M., Ščastlivij V. P.. Selenium and Selenides. — Wellingborough : Collet's, 1968. — 403 с.
  • Chizhikov D. M., Schastlivyĭ V. P.. Tellurium and the tellurides. — Wellingborough : Collet's, 1970. — 297 с.

Вибрані статті

  • Чижиков Д. М., Севрюков Н. Н. Непрерывное рафинирование цинка ректификацией // Изв. АН СССР. ОТН : журн.  1941. № 9 (4 лютого). С. 89—97.
  • Ісматов Х. Р., Чижиков Д. М. Комплексний азотно-кислотний метод переробки ангренських глин з отриманням глинозему та аміачної селітри / / Узб. хім. журнал. — 1960. — № 7. — С. 23-25.
  • Бурба А. А., Чижиков Д. М. Из опыта работы Медногорского МСК по извлечению германия из металлургических пылей и зол энергетических углей // Мат-лы совещания по обмену опытом в области производства германиевого сырья : сб. — Гиредмет, 1969. Т. 1 (4 лютого).
  • Чижиков Д. М. Физико-химия и технология сульфооксидных процессов. / Исследование процессов в металлургии цветных и редких металлов. Сб. под редакцией Чижикова Д. М. M.: Наука. 1969. С. 64—71.
  • Блохина Л. И., Чижиков Д. М., Гуляницкая З. Ф. Фазовые превращения медно-никелевых сульфидных сплавов // Изв. АН СССР. Металлы : журн.  1972. № 1 (4 лютого). С. 82—87.
  • Чижиков Д. М., Румянцев Ю. В., Гольштейн Т. Б. О кинетике взаимодействия сульфидов железа, меди, свинца и цинка с газами-восстановителями // Доклады АН СССР. 1974. — № 2. — с. 406—407; № 7. С. 926.

Авторські свідоцтва (частково)[10][11]

  • А. с. № 69628 «Спосіб отримання легких металів» Пріоритет 7 вересня 1946. Опубл. в Бюлл. винаходів 30 листопада 1947. (співавт.: Хазанов)[12].
  • А. с. № 70289 «Спосіб отримання свинцю з багатого сульфідно-свинцевого концентрату». Пріоритет 1 липня 1946. Опубл. в Бюлл. винаходів 31 січня 1948.
  • А. с. № 73753 «Ректифікаційна колона для рафінування чорнових металів і сплавів». Пріоритет 19 квітня 1946. Опубл. в Бюлл. винаходів 31 січня 1949.
  • А. с. № 127420 «Спосіб вилучення олова з олов'яних концентратів». Пріоритет 6 червня 1947 (співавт.: Хазанов)
  • А. с. № 524840 «Спосіб переробки карбідовмісних відходів тугоплавких металів». Пріоритет 27 листопада 1974. Опубл. в Бюлл. винаходів № 30 (45) 15 серпня 1976. (співавт.: Трусова B. Г., Хазан А. 3.)[13].

Примітки


Література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.