Чикалазаде Юсуф Сінан-паша

Народився як Сципіон Чикала в Генуї чи Мессіні близько 1545 року, в аристократичній[2] генуезькій родині Чикала. За словами Стефана Герлаха, його батько, віконт ді Чикала, якийсь час був корсаром на службі в Іспанії, тоді як його мати була туркеньою з Кастельнуово (сьогодні в Герцег-Нові в Чорногорії). Віконт та його син, захоплені в полон в невдалій для християн битві при Джербі, були вивезені османським флотом у 1560 або 1561 р., спочатку до Триполі в Північній Африці, а потім до Константинополя. Батько згодом був викуплений з полону і, проживши деякий час у Бейоглу (Пера), повернувся до Мессіни, де і помер у 1564 році. Його сина Сципіона не звільнили, а натомість після прийняття ісламу віддали до османського закладу по підготовці юнаків до імператорської служби. Він пройшов навчання в Імператорському палаці, піднявшись до рангу силахтара. Зрештою він одружився, спочатку 1573 року з однією, а потім в 1576 з ще однією правнучкою Сулеймана І. Він став багатим високопосадовцем і відданим захисником Порти.

Юсуф Чикалазаде став агою яничарів в 1575 році і зберігав цю посаду до 1578 року. На наступному етапі своєї кар'єри він активно приймав участь в тривалій османсько-перській війні 1578–1590 рр. Він був бейлербеєм (генерал-губернатором) Вана в 1583 році, і в тому ж році прийняв командування великою фортецею Еріван, одночасно підвищений до звання візира. Він також зіграв помітну роль, знову як бейлербей Вана в кампанії 1585 проти Тебріза. Як бейлербей Баязиту, призначення, яке він отримав у 1586 році, він успішно воював у Західній Персії в останні роки війни, поширивши владу османів на міста Нехавенд і Хамадан.

Після миру 1590 року Чикалазаде був призначений губернатором Ерзуруму, а в 1591 році став капудан-пашею або великим адміралом османського флоту. Він обіймав цю посаду до 1595 року. Під час третього великого візирату (1593—1595) Коджи Сінан-паші, його підвищили до статусу четвертого візира. У той час османи вели війну з Австрією, що розпочалася з 1593 року. Юсуф Сінан-паша, призначений на той момент Третім візиром, супроводжував султана Мехмеда III під час угорської кампанії 1596 року. Чикалазаде безуспішно намагався зняти облогу з фортеці Хатван, яка впала у вересні 1596 року. Він був присутній на успішній османській облозі Егера (вересень — жовтень 1596 р.) та в битві при Мезе-Керештесі в жовтні 1596 р., а також брав участь у фінальному штурмі, який перетворив неминучу поразку на важливий тріумф османів. В нагороду за його заслуги його зробили великим візиром, але невдоволення, спричинене заходами, якими він скористався, намагаючись відновити дисципліну серед османських військ, неприємностями, що послідували за його втручанням у справи кримських татар, та існуванням при дворі потужних впливів, котрі прагнули відновити Дамат Ібрагім-пашу на посаді великого візира, призвели до того, що через 40 днів він подав у відставку з цієї посади.

Він був бейлербеєм Дамаску з грудня 1597 по січень 1598. У травні 1599 року його вдруге зробили капудан-пашею. У 1604 році він прийняв командування східним фронтом, де в попередньому році почалася нова війна між османами та персами. Його кампанія 1605 року була невдалою, сили, які він вів у напрямку Тебріза, зазнали поразки на берегах озера Урмія. Чикалазаде довелося відійти до фортеці Ван і звідти в напрямку Діярбакіру. Юсуф Сінан-паша помер під час цього відступу в грудні 1605 року.