Чинарьов Павло Олексійович

Павло Чінарьов народився 23 травня 1986 року в Ленінграді (Сестрорєцьк)[2][3], в сім'ї інженерів — електриків[4]. У Павла є рідна старша сестра Катерина (нар. 1976)[4][5].

З дитинства і до вступу до театрального ЗВО Павло відвідував дитячу театральну студію в Санкт-Петербурзі, куди привела його старша сестра[4]. Акторська майстерність в студії йому викладав Антон Володимирович Духівський[4][5] .

У віці шістнадцяти років вступив на факультет акторського мистецтва та режисури Санкт-Петербурзької державної академії театрального мистецтва (СПбДАТМ) (майстерня професора Льва Абрамовича Додіна). Середню школу закінчив екстерном[5]. Після третього курсу, не розуміючи, що від нього хоче майстер, взяв академічну відпустку терміном на півроку і пішов навчатися на бармена[4]. Продовжив навчання в академії вже в майстерні професора Юрія Михайловича Красовського[2][6] . Закінчив СПбДАТМ за фахом «Акторське мистецтво» в 2007 році.

Після закінчення академії вирішив не показуватися в театрах з метою працевлаштування, як це робили більшість випускників. Перші півроку займався творчою діяльністю з відкриття нових супермаркетів. Потім близько року працював таксистом[4].

У 2008 році був прийнятий в трупу Державного драматичного театру «Притулок комедіанта» в Санкт-Петербурзі[5].

Пізніше почав співпрацювати з петербурзькою незалежною театральною групою «Театр post», створеної в 2011 році режисером Дмитром Волкостреловим.

У 2011 році виконав головну роль в найрадикальнішій[7] виставі російського театру «Солдат», поставленій за п'єсою Павла Пряжка петербурзьким режисером Дмитром Волкостреловим (спільна робота московського «ТЕАТРА.DOC» і санкт-петербурзького «Театру post»).

У 2013—2014 роках перебував у складі стажерської групи Московського Художнього театру імені А. П. Чехова (був зайнятий в спектаклях «Коник-Горбоконик» за казкою Єршова і «Піквікський клуб» Діккенса), а потім увійшов до основного складу трупи. Грає в спектаклях «Ідеальний чоловік. Комедія» та «Карамазови» режисера Костянтина Богомолова.

Співпрацює також з Державним театром націй в Москві, де зайнятий в спектаклях «Гаргантюа і Пантагрюель», «Ідіот», «Три дні в пеклі» і «ГрозаГроза»[8].

У 2015 році знявся в ролі гопника — інтелектуала Петра у фільмі Михайла Местецького «Ганчірковий союз»[3]. За виконання ролі в цьому фільмі Павло Чинарьов разом з акторами Василем Буткевичем, Олександром Палем та Іваном Янковським був удостоєний призу «За найкращу чоловічу роль» чоловічому акторській ансамблю на Відкритому російському кінофестивалі «Кінотавр» у Сочі в 2015 році[9][10].

Павло Чинарьов одружений на Олені Олександрівні Бондарчук. У подружжя є син (нар. вересень 2016)[4].

Державний драматичний театр «Притулок комедіанта» (Санкт-Петербург)

• 2008 — «Шопінг&F**king» за твором «Shopping & Fucking» («Шопінг і секс») англійського драматурга Марка Равенхілла (режисер — Сергій Щіпіцін)[11] — * 2009 — «Сірано де Бержерак» за однойменною п'єсою Едмона Ростана (режисер — Андрій Коріон, прем'єра — 23 листопада 2009 року) — Крістіан
• 2009 — «Літо, якого ми не бачили зовсім» за однойменною п'єсою Юрія Клавдієва (режисер — Андрій Коріон, прем'єра — 10 квітня 2009 року) — Артем[12][13][14][15][16]
• 2011 — «Лір» за мотивами трагедії «Король Лір» Вільяма Шекспіра (режисер-постановник — Костянтин Богомолов, прем'єра — 23 вересня 2011 року) — Корделія Лірівна Лір, молодша дочка короля Ліра[17][18][19]
• 2012 — «Шинель. Dress Code» за мотивами повісти «Шинель» Миколи Васильовича Гоголя (режисер — Тимофій Кулябин, прем'єра — 8 марта 2012 року[20]) — чиновник департамента[21]
• 2016 — «Лір» (відновлений спектакль) за мотивами трагедії «„Король Лір“» Вільяма Шекспіра (режисер-постановник — Костянтин Богомолов, прем'єра — 23 вересня 2011 року, відновлений 21 вересня 2016 року) — Корделія Ліровна Лір, молодша дочка короля Ліра[22][23]

«Театр.doc» (Москва) і «Театр post» (Санкт-Петербург)

• 2011 — «Солдат» по пьесе Павла Пряжка (режисер — Дмитро Волкострелов, прем'єра — 23 грудня 2011 року, тривалість вистави — 10 хвилин[24]) — солдат (главная роль)[7][25]

Московський Художній театр імені А. П. Чехова

• з 2013 — «Ідеальний чоловік. Комедія» за п'єсою Костянтина Богомолова за творами Оскара Вайлда (режисер — Костянтин Богомолов, прем'єра — 10 лютий 2013 року) — Мейбл, сиротка[26][27]
• з 2013 — «Карамазови» за мотивами роману «Брати Карамазови» Ф. М. Достоєвського (режисер — Костянтин Богомолов, прем'єра — 26 листопада 2013 року) — механічний мент / монах / бодігард при інвалідці / Калинка-малинка / спеціальний / Любов / шинкар[28]

Державний театр націй (Москва)

• 2013 — «Три дня в пеклі» за однойменною п'єсою Павла Пряжка (режисер — Дмитро Волкострелов, прем'єра — 12 вересня 2013 року) — хлопець у військових штанях (головна роль)[29][30]
• 2014 — «Ґарґантюа та Пантаґрюель» за мотивами однойменного роману Франсуа Рабле (режисер — Костянтин Богомолов, прем'єра — 12 травня 2014 роки) — как…шка і не тільки[31]
• 2015 — «Ідіот» за мотивами однойменного роману Федора Достоєвського (режисер — Максим Діденко, прем'єра — 16 січень 2015 року) — Аглая Іванівна Єпанчина / Гаврило (Ганя) Ардаліонович Іволгин (по черзі)[32][33]
• 2017 — «ГрозаГроза» за мотивами п'єси «Гроза» Олександра Островського (режисер — Євген Марчеллі, прем'єра — 28 березня 2017 року) — Борис Григорович, племінник купця Савела Прокоповича Дикого / Тихон Іванович Кабанов, син купчихи Марфи Гнатівни Кабанової («Кабанихи») (Павло виконує в одній виставі відразу обидві ці ролі)[34]

Московський державний театр «Ленком»

• 2014 — «Борис Годунов» за мотивами однойменної трагедії Олександра Пушкіна (постановка — Констянтина Богомолова, прем'єра — 8 вересня 2014 року) — Петро Федорович Басманов / ігумен Чудова монастиря (Пафнутій)[5]

1. 2000—2005 — ОБЖ — Пашка, учень школи
2. 2005 — Garpastum — епізод
3. 2007 — Злочин і покарання — епізод
4. 2007 — Опера. Хроніки вбивчого відділу 3 (серія № 10 «Дорогоцінні листи») — Сергій Загорулько
5. Рік випуску 2008 — Паперовий солдат — епізод
6. 2009 — Ливарний 3 (серія № 25 «Золота осінь») — Юра
7. 2009 — Одержимий — Джек (Женя) Рюмін, наркоман
8. 2009 — Відставник — радист
9. 2009 — Черчилль (фільм № 10 «Оптичний обман») — Кирило Каменєв, син Віри Андріївни і Олега Миколайовича
10. 2010 — Тульський Токарев — бармен
11. 2010 — Черкизона. Одноразові люди — Драгон
12. 2010 — Морські дияволи 4 (серія № 22 «Пролом у захисті») — Ігор
13. 2010 — Прощай, «Макаров»! (серія № 24 «Гірськолижний курорт») — Максим
14. 2011 — Козак — Михайло, син бізнесмена Євгена Зарецького
15. 2011 — Очкарик — Іван, син кримінального авторитета Максима Сибірцева («Сибіряка»)
16. 2011 — Іван і Толян — Анатолій (Толян) Найдьонков, приватний детектив
17. 2012 — Крутий — Гера
18. 2012 — Ливарний 7 (серія № 13 «Синдикат») — Льоня
19. 2012 — ППС 2 (серія № 7 «Самооборона») — Микита
20. 2014 — Королева бандитів 2 — Гоша
21. 2015 — Ганчірковий союз — Петро, гопник — інтелектуал
22. 2016 — Клим — Всеволод Долгих, капітан поліції
23. 2016 — Маршрут побудований — Андрій, чоловік Ольги, батько Ксюши
24. 2016 — Шакал — Ілля Любовський, бандит
25. 2016 — Стіна — Григорій Колдирев, молодий службовець посольського приказу[35]
26. 2017 — Лікар Ріхтер — Руслан Єгоршин, лікар-невролог
27. 2017 — Наліт — Марік, ветеринар
28. 2017 — Демон революції — матрос, який звільнив Олексія Мезенцева з в'язниці
29. 2017 — Гурзуф — Аркадій Лаврик, коханий Регіни Морозової
30. 2018 — Мажор 3 — Іван Костянтинович Соловйов, професійний автовикрадача, хлопець Ганни Родіонової, друг Ігоря Соколовського
31. 2018 — Підкинули — прокурор
32. 2018 — Лікар Ріхтер 2 — Руслан Єгоршин, лікар-невролог
33. 2018 — Знахар — Діма Чагін
34. 2018 — Експерт — Андрій Володимирович Градов, фахівець у галузі електронних систем безпеки банків
35. 2019 — Мільярд — Олег, позашлюбний син банкіра Матвія Федоровича Левіна, озброєний грабіжник-невдаха
36. 2019 — Стрибок Богомола — Костянтин Богомолов, радянський військовий розвідник з агентурними псевдонімом «Богомол», офіцер НКВД / Гоша Саприкін (поганяло — «Мопс»), впроваджений в банду «Праски» злодій[36]
37. 2019 — Лікар Ріхтер 3 — Руслан Єгоршин, лікар-невролог
38. 2020 — Смертельні ілюзії — молодший брат-ілюзіоніст
39. 2020 — Заборонена зона — Олексій
40. 2020 — Доктор Преображенський — Гена
41. 2021 — Мажор — Іван Костянтинович Соловйов, професійний автовикрадач, друг Ігоря Соколовського
42. 2021 — Метод 2 — Макс
43. 2021 — Девятаев — Микола Ларін, льотчик
44. 2021 — Мажор 4 — Іван Костянтинович Соловйов, професійний автовикрадач, друг Ігоря Соколовського
45. 2022 — Пальміра -