Чистець візантійський
Чистець візантійський або Чистець шерстистий (Stachys byzantina K.Koch) — вид багаторічних трав'янистих рослин роду чистець (Stachys) родини глухокропивові (Lamiaceae).
Чистець візантійський | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
Рід: | Чистець (Stachys) |
Вид: | Чистець візантійський (S. byzantina) |
Біноміальна назва | |
Stachys byzantina K.Koch & Scheele, 1849 | |
Синоніми | |
Поширення
Вид росте у дикому стані у Туреччині, Вірменії, Ірані, в Криму, на Кавказі, вирощують як декоративну рослину у садах та на клумбах[1].
Ботанічний опис
Багаторічна трав'яниста рослина висотою 20–60 см.
Стебла прямі або гіллясті, сріблясті, повстяно-шерстисто запушені.
Прикореневі та нижні стеблові листки лопатеві або довгасто-лінійні.
Суцвіття утворює густий щільний колос. Чашечка трубчаста з трикутними зубцями, шерстисто-запушена. Віночок зовні запушений, рожевий, трубка його не видається з чашечки, тичинкові нитки видаються з віночка.
Використання
Декоративна рослина, часто вирощують у садах. Вона підходить для альпійських гірок, рабаток, як ґрунтопокривна рослина. Окрім того, можуть вирощуватися у контейнерах. Декоративним є сріблясто запушені стебла та листки[2].
Вирощування
Добре переносить посуху та росте на повному сонці та у півтіні. Найкраще почувається на супіщаних або скелястих ґрунтах. Не вимагає сильного підживлення та поливу, pH ґрунту не відіграє суттєвої ролі. Вид витривалий, морозостійкий[2]. Листки зберігаються навіть у зимовий період.
Примітки
- Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 6 квітня 2011. Процитовано 17 квітня 2015.
- Geoff Burnie i inni. Botanica. Rośliny ogrodowe. — 2005. — ISBN 3-8331-1916-0.
Джерела
- Определитель высших растений Украины / Акад. наук Украинской ССР; Ин-т ботаники им. Н.Г.Холодного; Редкол.: Ю.Н. Прокудин, Д.Н. Доброчаева, Б.В. Заверуха, В.И. Чопик; Авт.: М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин, А.И. Барбарич и др. — 2-е изд., стереот., с незначительными доп. и исправлениями. — К. : Фитосоциоцентр, 1999. — 548 с. — ISBN 966-7459-18-7.