Чичен-Іца

Чичен-Іца (науатль: Chichen Itza, вимова: /tʃiːˈtʃɛn iːˈtsɑː/[2], від юкатецького словосполучення: chich'en itza' — «біля виходу джерела Іца») — стародавнє місто на півночі Юкатану.

Доколумбове місто Чичен-Іца
Pre-Hispanic City of Chichen-Itza [1]
Світова спадщина
20°40′59″ пн. ш. 88°34′07″ зх. д.
Країна  Мексика
Тип Культурний
Критерії i, ii, iii
Об'єкт № 483
Регіон Латинська Америка і Кариби
Зареєстровано: 1988 (12 сесія)

Чичен-Іца на карті Мексики
 Чичен-Іца у Вікісховищі

Чичен-Іца розташована у північній частині півострова Юкатан, у 120 кілометрах на південний схід від міста Мерида.

Історія
Ель-Караколь, обсерваторія
мапа центральної частини Чичен-Іци

Засноване, приблизно 455 року (згідно з книгою М. Стінгла, «Таємниці індіанських пірамід») невідомими натепер племенами мая. Тоді місто носило назву, яку дослідники розшифровують як Вук-Йабналь. Стосовно державного устрою замало відомостей, у написах того періоду зовсім відсутні згадки про священних ахавів.

У цей період держава була залежною від царства Талол зі столицею в Ек-Баламі. Правителі Чичен-Іци носили титул «священного кокоома» або ачлевааха. У середині 870-х років Вук-Йабналь на чолі із К'ак'упакаль-К'авіілєм скинув залежність від Ек-Балама.

Між 890 та 910 роками було захоплено представниками маянського племені іца, які перейменували місто на Чичен-Іца. Першим царем став Ах-Хольтуун-Балам. У середині X століття, за часів царя Пдриха, перетворилося на провідну державу регіону. На цей час припадає будівництво у місті величних споруд у стилі Пуук (у так званому «старому Чичені») — зокрема були зведені палац і славнозвісна обсерваторія, яку іспанці пізніше назвали Ель-Караколь («Равлик»).

Наприкінці Х століття іца зазнали поразки від сусідів і, за деякими даними, залишили Чичен. Проте уклавши союз із тольтеками — войовничими прибульцями із Центральної Мексики, на чолі яких стояв жрець Кетцалькоатля (Кукулькана), іца через кілька десятиріч відвоювали місто. Чичен-Іца стає центром Маяпанської ліги.

У 1047 році халач-вінік Почекішцой перетворив Чичен-Іцу на столицю нової тольтексько-маянської держави. Місто було перебудоване згідно зі смаками завойовників. Саме в цей час були зведені 9-ступінчаста піраміда Кукулькана (висота 24 метри), «Храм воїнів» на невисокій 4-ступінчастій піраміді, «Храм ягуара» (обидва з настінними розписами), Велике поле для гри в м'яч довжиною 135 м (найбільший гральний майданчик з усіх створених мая), «Група тисячі колон» та інші споруди так званого «нового Чичена».

У 1194 році чиченські війська в битві біля Чикенчеена зазнали поразки від ушмальців, в полон потрапив і невдовзі був страчений верховний жрець Кукулькана Хапайкан. А через 222 дні місто здобули штурмом і спалили маяпанці, яких очолював Хунаккеель. Правитель Чичен-Іци — Чакшибчак із рештками своїх прибічників втік до Петен-Іци.

У 1244 році Чичен-Іца остаточно втратила самостійність і надалі містом керували намісники з Маяпана.

Наприкінці XV століття Чичен-Іца остаточно спорожніла.

На жаль, політика іспанських завойовників, які вторглися на територію Юкатану в XVI столітті, включала в себе спалення манускриптів і вбивство священнослужителів народу мая. Таким чином, більша частина його історії була втрачена.

1843 року Чичен-Іца стала відомою широкому загалу завдяки книзі Джона Ллойда Стефенса «Інциденти подорожей на Юкатані» (з ілюстраціями Фредеріка Катервуда). У книзі розповідалось про поїздку Стефенса на Юкатан і його подорожі стародавніми містами мая, включаючи Чичен-Іцу. Книга підштовхнула до подальших досліджень міста.

Руїни Чичен-Іци зараз є федеральною власністю мексиканського уряду, а керівництво ними підтримується мексиканським Національним інститутом антропології та історії (es:Instituto Nacional de Antropología e Historia, INAH). Земля під руїнами була викуплена в місцевих землевласників — родини Барбачано.

Галерея
Чичен-Іца, Цомпантлі або Платформа черепів
  • Вид Чичен-Іци з повітря
  • Храм Воїнів
  • Колони біля Храму Воїнів
  • Зміїна голова біля підніжжя Кукулькана
  • Кам'яне кільце, розташоване на висоті 9 метрів над підлогою Великої поля для гри в м'яч
  • Велике поле для гри в м'яч
  • Платформа Венери на Великій площі
  • Храм
  • Священний сеноте

Див. також
  • 12557 Каракол — астероїд, названий на честь обсерваторії, розташованої у Чичен-Іці.

Примітки
  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. Chichén Itzá. English Pronunciation Guide to the Names of People, Places, and Stuff. Inogolo. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 21 листопада 2007.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.