Чойбалсан (місто)
Чойбалса́н (монг. Чойбалсан) — четверте за величиною місто Монголії, адміністративний центр Східного (Дорнодського) аймаку. Місто розташоване на річці Керулен на висоті 747 метрів над рівнем моря.
Чойбалсан монг. Чойбалсан | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Міст через ріку Керулен | ||||
Основні дані | ||||
Країна | Монголія | |||
Адмінодиниця | Дорнод | |||
Столиця для | Дорнод (аймак Монголії) | |||
Площа | 281 км² | |||
Населення | 39 500 (2007) | |||
Висота НРМ | 747 ± 1 м | |||
Телефонний код | (+976) +976 (1582) [1] | |||
Часовий пояс | UTC+8 | |||
Номери автомобілів | ДО_ | |||
GeoNames | 2032054 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | dornod.gov.mn | |||
Мапа | ||||
Чойбалсан Чойбалсан (Монголія) | ||||
| ||||
|
Географія
Місто Чойбалсан знаходиться на відстані 655 км від столиці Улан-Батора, територія міста займає площу 28,3 тисячі га, протяжність понад 20 км.
Клімат
Клімат Чойбалсана | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
Абсолютний максимум, °C | 1,3 | 8,4 | 21,4 | 29,5 | 36,8 | 41,2 | 39,1 | 38,3 | 31,6 | 28,0 | 15,2 | 3,5 | |
Середній максимум, °C | −14,4 | −10,7 | −0,5 | 10,5 | 19,0 | 24,9 | 26,6 | 24,4 | 18,0 | 8,8 | −3,4 | −11,8 | |
Середня температура, °C | −20,5 | −17,7 | −7,8 | 2,6 | 11,3 | 17,6 | 19,8 | 17,9 | 10,6 | 1,5 | −9,8 | −17,6 | |
Середній мінімум, °C | −25,5 | −23,9 | −14,8 | −4,1 | 3,8 | 10,8 | 14,4 | 12,1 | 4,9 | −4,2 | −15,2 | −22,7 | |
Абсолютний мінімум, °C | −41,6 | −38,3 | −36,6 | −20,3 | −8,7 | 0,5 | 4,4 | 2,1 | −6 | −20,3 | −29,9 | −36,4 | |
Норма опадів, мм | 1.6 | 1.9 | 2.9 | 6.3 | 14.4 | 39.0 | 57.4 | 43.3 | 27.2 | 7.7 | 3.3 | 2.6 | |
Годин сонячного сяйва | 198,5 | 212,0 | 266,1 | 264,0 | 294,9 | 307,3 | 297,9 | 287,1 | 258,2 | 239,2 | 199,5 | 177,6 | |
Днів з опадами | 0,6 | 1,0 | 0,7 | 1,6 | 3,2 | 5,7 | 8,7 | 8,1 | 4,6 | 1,6 | 1,1 | 0,9 | |
Джерело: NOAA (1961-1990) [2] |
Історія
1826 — з ініціативи князя Мінжуурдоржа був закладений фундамент будівлі Адміністрації ходуна і релігійної діяльності. Згодом, у 1923 році за постановою Народного уряду став центром Баянтумен Хан-уул Ходуна з 1931 року центром Баянтуменського аймаку (області).
Після утворення міста Баян-тумен з 1923 року були відкриті освітні та культурні установи, організована транспортна мережа, відкриті банки, установи зв'язку, пошта, артілі, розвивалась торгівля, нафтові бази а також кооперативи, вугільний кар'єр Баянбулаг, кінний корпус тощо. З 1960 по 1990 роки створені Адунчулунський вугільний кар'єр, ТЕС, млин, харчовий, килимовий та м'ясокомбінат, комбінат з переробки шерсті, геологорозвідувальна експедиція, будівельний трест, авторемонтний завод, управління постачання нафти, управління торгівлі та заготівлі сировини і установи комунального господарства.
1939 року місто бомбардували японські війська, через місто в роки ІІ Світової війни проходили радянсько-монгольські війська які йшли на Халхин-Гол.
Назва
До 1921 року називався Сан-Бейсе, згодом його перейменували в Баянтумен (Баян-Тумен). Назва походить від монг. Баян — «багатий», тумен — букв. «10 тисяч», у минулому це також означало військовий підрозділ з 10 тисяч воїнів, а також території (область, округ) на якій формувалась ця одиниця, тобто Баян-Тумен — багата область. [3]
1941 року місто перейменували на честь монгольського комуністичного діяча Хорлоґійна Чойбалсана. Хорлогійн Чойбалсан народився 8 лютого 1895 року у Східному (Дорнод) аймаку Монголії. Один з засновників Монгольської народно-революційної партії (1921), Комуністичної партії Монголії (з 1930-х років до своєї смерті 26 січня 1952 року). [4]
Влада
Вищим державним органом міста є Хурал Народного Представництва сомона (округу) Верлен. Виконавчим органом є міська Адміністрація. Очолюють Хурал Народного Представництва — голова, а виконавчого округу — голова Адміністрації сомону Верлен та мер міста Чойбалсан. Місто Чойбалсан включає 10 адміністративних одиниць.
Населення
Кількість населення становить 41 тисячу осіб. З них 64,5 % складає економічно активне населення, 29,9 % — діти віком до 16 років, 5,6 % — люди віком понад 60 років. Понад 40 % мешканців живуть у квартирах з інженерними комунікаціями, а решта — в приватних будинках та юртах.
Економіка
Промисловість
Легка, харчова, виробництво будівельних матеріалів, ТЕЦ. Поблизу міста здійснюється видобуток флюориту (Берх). [5]
Сільське господарство
В околицях Чойболсана інтенсивно розвивається тваринництво. Чисельність поголів'я худоби складає 122 тисячі голів, з них 10,5 % складає худоба господарських організацій, решта — приватних господарств. Ведеться робота по інтенсивному розвитку тваринництва м'ясного та молочного напрямків.
Торгівля, готелі, банки
У місті створено нові готельні комплекси «East palace», «Болор», «Түшиг» та бізнес центр «Херлен Номін». Будуються нові мікрорайони «Бумбат», «Містечко шахтарів».
У місті працює філія Монгольського центрального банку, 6 банків, 5 небанківських фінансових установ понад 800 відділень торгівлі та обслуговування населення.
Транспорт
Залізницею місто пов'язане з Транссибірською магістраллю(Росія). У місті існує Баянтуменська залізниця. По залізниці йде на експорт цинк, вугілля та залізна руда в Росію, Китай та інші країни. У 30 кілометрах від центру міста розташовано аеропорт. В аеропорту працюють літаки двох авіакомпаній. Код ІСАО: ZMCD. Він обслуговує 60 пасажирів на годину, довжина посадочної смуги становить 2,8 км (бетонний майданчик шириною 40 м з великою вантажопідйомністю). Міжнародна авіалінія «Чойбалсан-Хайлар» створює умова для залучення іноземних туристів. [6][7]
Культура
У Чойбалсані є Музично-драматичний театр. Завжди багатолюдна площа «Залуус» (молодь), квітковий сад — озеро Буддійського бога «Бурхан Будда», Палац боротьби та Дитячий центр, які відкривають великі можливості для дозвілля молоді.
Освіта
У місті працює вищий навчальний заклад — інститут Східна Монголія, Центр професійної освіти і професійне техніко-технологічне училище яке готує молодь за 27 спеціальностями, у тому числі за професіями гірничо-збагачувальної та нафтової промисловості, де навчається понад 2500 студентів.
Пам'ятники, музеї
У місті є музей історії та природи, художня галерея. Також у Чойболсані встановлено пам'ятник матері Чингісхана Борто Ужин. Місто має велику кількість пам'ятників радянським та монгольським діячам, військовим, зокрема маршалу Х. Чойболсану, народному письменнику Ц. Дамдинсурену, льотчику М. Гастелло, будинок-музей маршала Г. Жукова.
Охорона здоров'я
У місті працює Лікувально-діагностичний центр, 6 приватних лікарень, 11 аптек, Центр народної медицини, 3 сімейні поліклініки, загалом понад 20 медичних установ в яких працює понад 900 лікарів та медичних працівників.
Перспективи
Концепцією Генерального плану розвитку міста до 2020 року передбачено будівництво нового драматичного театру, спортивного комплексу, дитячого садка, Палацу урочистих подій . Також планується будівництво нової залізничної магістралі «Чойбалсан-Сайншанд» довжиною 600 км, яка з'єднає Чойбалсан з Китаєм, а також швидкісної автомагістралі завдовжки 330 км між Чойбалсаном та сусіднім Хентійським аймаком. [8]
Уродженці Чойбалсана
Юрій Сенкевич (4 березня 1937, Баян-Тумен — 25 вересня 2003, Москва) — російський вчений-медик і телеведучий, ведучий телепередачі «Клуб мандрівників».
Міста-побратими
- Чита (РФ)
Джерела
- http://www.008.ru/phonecodes/mongoliya/
- Choibalsan Climate Normals 1961-1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 13 січня 2013.
- http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_geo/5556/Чойбалсан
- Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 12 квітня 2014.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 12 травня 2015. Процитовано 12 квітня 2014.
- http://www.skyscanner.ru/airports/coq/choibalsan-airport.html
- http://avia.tutu.ru/airport/e64394/
- http://www.visitchita.ru/ru/pobratimi/gorod-choibalsan-(mongoliya).html