Чорна акула (фільм)

Англомовна журналістка міс Кетрін Нельсон на мікроавтобусі Інтурист у супроводі старших офіцерів Радянської Армії спостерігає показові виступи спецназу ГРУ у зимових умовах та захоплюється командиром майором Гусаровим. Одночасно їй вдається показати непогані навички стрілянини з автомата Калашникова. Далі показано сцену освячення зброї у храмі РПЦ, де Нельсон дарує Гусарову на згадку амулет у вигляді кулі. Тим часом у районі "золотого півмісяця" неподалік Кушки відбувається напад на колону солдатів Радянської Армії (згодом нападниками виявляються люди Карахана).

У наступному сюжеті двоє чоловіків (Гаррі та представник якоїсь "фірми") дивляться на моніторі JVC сюжет про вертоліт Ка-50, який називають "Ошуканцем" та "Оборотнем" ("Вервольф"). "Ми недооцінюємо росіян", каже Гаррі. На "високогірному випробувальному полігоні" в Середній Азії генеральний конструктор повідомляє льотчику-випробувачу рішення про намір випробувати вертоліт у бою. Вертоліт "без розпізнавальних знаків" бере участь в операціях спецназу (операцією курує полковник ГРУ Аскеров) зі знищення "караванів з наркотиками" та підпільного заводу з їхнього виробництва.Кетрін Нельсон заради гарячого репортажу хоче вирушити до Афганістану, але рейнджер Грегорі Грін, що п'є з нею кави, відповідає відмовою. Тоді вона повідомляє, що їде до Карахана. Грегорі Грін та його група "Іскандер" діє проти Карахана, тому що героїн ("біла смерть", "щоб страчувати невірних") починає поширюватися і в США.

Хмари над місцевим магнатом Караханом густішають. Один із місцевих старійшин Надір-Ходжа проклинає його підручного Керіма і заявляє, що "в джихаді немає місця силам пекла" та "Аллах спопелить ваше жахливе гніздо". Після цього Ка-50 радіомаяком знищує дім з наркоторговцями. Майор Грін на мікроавтобусі Toyota приїжджає в гості до Карахана, але його цікавить таємний завод із виробництва наркотиків. Група Гусарова має схожу місію. У районі заводу опиняється журналістка Нельсон зі своєю камерою. Гусаров наводить Ка-50 на завод, але отримує поранення від моджахедів. Йому допомагає журналістка Нельсон і рейнджер Грін, у якого загін вступив у перестрілку з людьми Карахана. Карахан полетів на гвинтокрилі Мі-24, але його наздоганяє всюдисущий Ка-50.

• Валерій Востротін (Герой Радянського Союзу, генерал-майор ) - майор Гусаров
• Кері Скофілд (англійська журналістка) - журналістка Кетрін Нельсон
• Юрій Цурило - Карахан
• Володимир Квачков - командир бригади СПН ГРУ
• Володимир Мащенко - шеф ЦРУ
• Василь Міщенко
• Сергій Чекан
• Олег Мартьянов - майор Грегорі Грін, рейнджер
• Раміс Ібрагімов - Ібрагім
• Дмитро Автухов – пілот «Чорної акули»
• Сергій Міхєєв - Генеральний конструктор (озвучує Вадим Захарченко )
• Валерій Погребенков - Гаррі
• В'ячеслав Теплов - епізод
• Олександр Бєлов - начальник розвідки, капітан Расторгуєв (людина в бандані, камуфляжі та з бородою)

• Автор сценарію та продюсер: Сергій Птічкін
• Режисер-постановник: Віталій Лукін
• Оператори-постановники: Володимир Архангельський, Ауреліус Яціневичюс
• Оператор повітряних зйомок: Олег Никифоров
• Композитори: Кирило Волков, Володимир Пожидаєв

Під час підготовки до зйомок британська військова журналістка Кері Скофілд ( Carey Schofield ) наприкінці 80-х приїжджала до 387-го окремого парашутно-десантного полку . У розташуванні полку десантники влаштували закордонній гості показові виступи, з ними ж вона їздила до альпіністського табору, збирала десантні жарти та історії [1] .

Зйомки проходили в період розпаду Радянського Союзу в 15-й бригаді спецназу, (тоді ще не увійшла до складу Збройних сил Узбекистану і практично повністю укомплектована росіянами, українцями та молдаванами [2] ). Дозвіл на зйомки фільму давав особисто Міністр оборони Республіки Узбекистан генерал-полковник Рустам Ахмедов, який надалі постійно тримав знімальний процес під особистим контролем.

Ресурсів та боєприпасів для фільму не шкодували. Деякі епізоди знімали з бойовою стріляниною, використовували бойові вибухові речовини замість піротехніки, яка зазвичай використовується для кінозйомок. Більшість трюків виконували задіяні у зйомках бійці підрозділів спеціального призначення [3] .

Озвучували стрічку вже інші актори, бо головні герої поїхали воювати [3] .

У зйомках в Узбекистані окрім 15-ї бригади спецназу брали участь дислоковані в Чирчику 467-й окремий навчальний полк спецназу (раніше готував рядовий склад для війни в Афганістані), 399-й вертолітний полк, а також бронетехніка від Ташкентського вищого загальновійськового командного училища.

Сценарій змінювався на ходу з урахуванням досвіду бойових дій. Початковий сценарій зберігся менш ніж наполовину [3] .

Вперше гелікоптерне об'єднання «Камов» замовило ігрову картину про себе, вперше «героїню» грає сама «Чорна акула» (так прозвали американці наш бойовий атакуючий супервертоліт Ка-50), вперше в ігровій картині грає професійний військовий такого рангу як Герой Радянського Союзу, генерал-майор Валерій Востротін, а американську кореспондентку - американська журналістка Кароліна Скофілд. І, взагалі, якщо американці мають «Блакитний грім», то чому б нам не мати «Чорну акулу»?

Пілотував Ка-50 Дмитро Автухов - той же, хто вперше демонстрував цю машину світу в Ле-Буржі в 1993 [4] .

У зйомках також брав участь Володимир Квачков як консультант і як виконавець епізодичної ролі. Також у титрах вказані О. В. Мусієнко (полковник спецназу ГРУ) та О. Чубаров (генерал-майор ГРУ у відставці) — офіцери 15-ї бригади.

У ролі інструктора з рукопашного бою капітана Расторгуєва знявся творець слов'яно-горицької боротьби Бєлов Олександр Костянтинович (Селідор), який показує кілька прийомів цього різновиду рукопашного бою у фільмі.

1. «Чёрная акула» // Десантура.ру
2. 15-я бригада Спецназа только в 1994-1995 годах окончательно перешла в состав Вооружённых сил Узбекистана. До этого времени она фактически находилась под юрисдикцией России, хотя юридически была передана Узбекистану еще в июле 1992 года.
3. «Черная акула» // Десантура.ру
4. В Ле Бурже завершил свою работу 50-й международный авиакосмический салон Paris Air Show-2013