Чорноморець Олександр Григорович

Чорноморець Олександр Григорович (20 червня 1909(19090620) 22 серпня 1975)  — учасник Другої світової війни лейтенант Герой Радянського Союзу, почесний громадянин мiста Канева.

Олександр Григорович Чорноморець
Народження 20 червня 1909(1909-06-20)
Село Щурівці Брацлавського повіту Подільської губернії Російської імперії
Смерть 22 серпня 1975(1975-08-22) (66 років)
Село Кузьминці Гайсинський район Вінницької області
Поховання Гайсинський район
Країна  СРСР
Приналежність  Радянська армія
Рід військ інженерні війська
Роки служби 19411946
Звання  Лейтенант
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Медаль «За взяття Берліна»

Біографія

Олександр Григорович Чорноморець народився 20 червня 1909 рік у селі Щурівці[1] Брацлавського повіту Подільської губернії Російської імперії потім став Ситковецьким районом (1920—1959) (Нині Гайсинський район Вінницької області). Закінчивши сільську школу працював на залізничній станції Жмеринка. Працював на будівництвi Далекого Сходу в містi Комсомольськ-на-Амурі в 1934 році, вантажником в річковому порту, відкатчиком на лісопильному заводі.,потiм шляховим майстром в Ситківцях Вінницької області.


Розпочалась Велика Вітчизняна війна мобілізація з червня мiсяця 1941 року. До вересня 1943 сержант Олександр Чорноморець[2]командував відділенням 101-го окремого саперного батальйону 30-ї стрілецької дивізії 47-ї армії Воронезького фронту. Відзначився під час битви за Дніпро.

В ніч з 24 на 25 вересня 1943 року відділення Чорноморця переправив через Дніпро передовий загін, який захопив плацдарм на західному березі річки. 26 вересня 1943 року Чорноморець натягнув канат і з його допомогою переправляв на поромі підкріплення і евакуював поранених. Коли на наступний день пором був розбитий, Чорноморець взяв човен і, не дивлячись на артобстріл, рятував з води своїх товаришів.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 жовтня 1943 сержант Олександр Чорноморець був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[3]


Демобілізувавшись з армії в званнi лейтенанта, доля закинула його в шахтарський край. Потiм на початку 60-х сім'я Чорноморця переїжджала до Гайсина, був директором радгоспу «Гайсинського». Останні роки життя пройшли в селі Кузьминцях. Помер в 22 серпня 1975 році. Похований в селi Щурiвцях i в шанування героя названа одна iз вулиць його iменем . У селi Кузьминці біля Будинку культури[4] встановлено погруддя на честь Героя.


Примітки

  1. Щуpiвцi. Держ.Арх. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
  2. Медаль «За відвагу». Подвиг народу (база даних). Архів оригіналу за 11 травня 2017.
  3. Подвиг народу (база даних). Архів оригіналу за 11.05.2017. Процитовано 04.03.2016.
  4. СЗШ І-ІІІ СТУПЕНІВ С. КУЗЬМИНЦІ. .

Нагороди

Див. також

Посилання

  • Чорноморець Олександр Григорович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 4 березня 2016.
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.
  • Комсомольчане в Великой Отечественной. Хабаровск, 1975. / стр.101—102.
  • Поляцько І. Пам'ятний вересень // Трибуна праці. — 1974. — 14 верес. — * Сахневич Л. Сашко Чорноморець // Трибуна праці. — 1968. — 15 жовт; Вінниц. правда. — 1966. — 4 берез. — * Сахневич Л., Воронюк О. Двадцять годин // Сяйво Золотих зірок. — Одеса: 1970. — с. 213—215. — * Ковч Ю. Всю ніч без спочинку під вогнем // Трибуна праці. — 1995. — 28 берез.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.