Чорноморець Олександр Григорович
Чорноморець Олександр Григорович (20 червня 1909 — 22 серпня 1975) — учасник Другої світової війни лейтенант Герой Радянського Союзу, почесний громадянин мiста Канева.
Олександр Григорович Чорноморець | |
---|---|
Народження |
20 червня 1909 Село Щурівці Брацлавського повіту Подільської губернії Російської імперії |
Смерть |
22 серпня 1975 (66 років) Село Кузьминці Гайсинський район Вінницької області |
Поховання | Гайсинський район |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Рід військ | інженерні війська |
Роки служби | 1941—1946 |
Звання | Лейтенант |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Олександр Григорович Чорноморець народився 20 червня 1909 рік у селі Щурівці[1] Брацлавського повіту Подільської губернії Російської імперії потім став Ситковецьким районом (1920—1959) (Нині — Гайсинський район Вінницької області). Закінчивши сільську школу працював на залізничній станції Жмеринка. Працював на будівництвi Далекого Сходу в містi Комсомольськ-на-Амурі в 1934 році, вантажником в річковому порту, відкатчиком на лісопильному заводі.,потiм шляховим майстром в Ситківцях Вінницької області.
Розпочалась Велика Вітчизняна війна мобілізація з червня мiсяця 1941 року. До вересня 1943 сержант Олександр Чорноморець[2]командував відділенням 101-го окремого саперного батальйону 30-ї стрілецької дивізії 47-ї армії Воронезького фронту. Відзначився під час битви за Дніпро.
В ніч з 24 на 25 вересня 1943 року відділення Чорноморця переправив через Дніпро передовий загін, який захопив плацдарм на західному березі річки. 26 вересня 1943 року Чорноморець натягнув канат і з його допомогою переправляв на поромі підкріплення і евакуював поранених. Коли на наступний день пором був розбитий, Чорноморець взяв човен і, не дивлячись на артобстріл, рятував з води своїх товаришів.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 25 жовтня 1943 сержант Олександр Чорноморець був удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[3]
Демобілізувавшись з армії в званнi лейтенанта, доля закинула його в шахтарський край. Потiм на початку 60-х сім'я Чорноморця переїжджала до Гайсина, був директором радгоспу «Гайсинського». Останні роки життя пройшли в селі Кузьминцях. Помер в 22 серпня 1975 році.
Похований в селi Щурiвцях i в шанування героя названа одна iз вулиць його iменем . У селi Кузьминці біля Будинку культури[4] встановлено погруддя на честь Героя.
- с.Кузьминцы, Дом культуры, май 1987 года.
- Надгробный памятник Черноморцу А. Г. в с. Щуровцы.
Примітки
- Щуpiвцi. Держ.Арх. Архів оригіналу за 4 березня 2016.
- Медаль «За відвагу». Подвиг народу (база даних). Архів оригіналу за 11 травня 2017.
- Подвиг народу (база даних). Архів оригіналу за 11.05.2017. Процитовано 04.03.2016.
- СЗШ І-ІІІ СТУПЕНІВ С. КУЗЬМИНЦІ. .
Нагороди
Див. також
- Гайсин-РДА. Сайт. Архів оригіналу за 24 лютого 2015. Процитовано 4 березня 2016.
- Неточності в біографії. Сайт.
- Гайсинская ЦСБ. Сайт. Архів оригіналу за 14 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.
- Сайт мiста Гайсина. Сайт.
Посилання
- Чорноморець Олександр Григорович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 4 березня 2016.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — ISBN 5-203-00536-2.
- Комсомольчане в Великой Отечественной. Хабаровск, 1975. / стр.101—102.
- Поляцько І. Пам'ятний вересень // Трибуна праці. — 1974. — 14 верес. — * Сахневич Л. Сашко Чорноморець // Трибуна праці. — 1968. — 15 жовт; Вінниц. правда. — 1966. — 4 берез. — * Сахневич Л., Воронюк О. Двадцять годин // Сяйво Золотих зірок. — Одеса: 1970. — с. 213—215. — * Ковч Ю. Всю ніч без спочинку під вогнем // Трибуна праці. — 1995. — 28 берез.