Чорнопілля
Чорнопі́лля (до 1948 року — Карачоль, крим. Qaraçöl, рос. Чернополье) — село в Україні, в Білогірському районі Автономної Республіки Крим. Центр Чорнопільської сільської ради.
село Чорнопілля | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Білогірський район |
Рада | Чорнопільська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA01040730010039853 |
Облікова картка | Чорнопілля |
Основні дані | |
Населення | 1 301 |
Поштовий індекс | 97642 |
Телефонний код | +380 6559 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°02′37″ пн. ш. 34°38′23″ сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 97642, АРК, Білогірський район, с. Чорнопілля, вул. Садова, 1 |
Карта | |
Чорнопілля | |
Чорнопілля | |
Мапа | |
|
Назва
Колишня назва села Карачоль (рос. Карачёль) утворена від тюркських слів «кара» (чорний) і «чоль» (земля, степ, необроблене поле). У 1948 році[1] село було перейменоване, з урахуванням перекладу попередньої назви села, в Чорнопілля.[2]
Історія
Перша згадка про поселення Карачоль відноситься до 1856 року. У першій половині XIX ст.[2] місцевість, де розташоване село, належала відставному російському офіцеру Максиму Грекову, як подарована за службу; його маєток був розміщений в поселенні Дозорне.[3]
У той час село відносилось до Феодосійського повіту Таврійської губернії. За переписом 1864 року в ньому нараховувалось 10 дворів і мешкало 24 особи (10 чоловіків та 14 жінок) — вільних селян. У 1864 році нащадки Максима Грекова продали Карачоль (1421 десятин пашні)[3] 15 селянам. За декілька років тут оселилися також греки, які переселились до Криму в 1830 році зі східної Фракії після російсько-турецької війни.[2] За іншими джерелами Карачоль одразу була продана грекам.[3]
Село почало зростати, до 1915 року тут вже нараховувалось 104 двори і проживало 537 осіб (237 чоловіків і 264 жінки).[2]
До Другої світової війни населення села було переважно грецьким. Але, невдовзі після звільнення Криму, 1944 року всіх греків депортували на Урал, без права повернення на батьківщину. В 1960-х роках вони почали повертатися до села.
Церква святих Костянтина і Олени
Греки-переселенці шанували святих Константина і Олену, які були заступниками їх старого села у Фракії.[2] У 1986 році грецькою общиною була побудована невелика каплиця. До 1913 року була побудована та почала діяти церква, освячена на честь святих рівноапостольних царів Костантина і Олени. З приходом радянської влади у 1932 році церкву закрили, а її приміщення передали сільській раді для клубу.
У 1992 році будівля церкви була повернена грецькій православній общині. Впродовж декількох років її реставрували коштом спонсорів і грецького національного банку. У 1999 році церква знову почала діяти.[3]
Поруч із церквою розташоване джерело святого Костянтина, яке вважається цілющим.
Освіта і культура
В селі діють такі навчальні заклади:[4]
- Дошкільний навчальний заклад «Сонечко» (вул. Шкільна, 3)
- Чорнопільська загальноосвітня школа I–III ступенів (вул. Шкільна, 1)
Грецький культурно-освітній центр
Грецький культурно-етнографічний центр «Карачоле» був відкритий 2004 року і працював на громадських засадах. В його фондах нараховується близько 500 експонатів. В травні 2011 року припинив роботу.[5] Адреса: вул. Шоссейна, 46а
Примітки
- Указ Президії ВР РРФСР від 18 травня 1948 року «Про перейменування населених пунктів Кримської області» (рос.)
- Історична довідка (с. Чорнопілля) (рос.)
- Село Чернополье // Города и села Украины. Автономная республика Крым. — Севастополь. — 2009[недоступне посилання з травня 2019] (рос.)
- Реестр учебных заведений всех форм собственности и подчиненности, предоставляющих образовательные услуги сферах общего среднего, дошкольного и внешкольного образования на территории Белогорского района Автономной Республики Крым Архівовано 19 квітня 2012 у Wayback Machine. (рос.)
- Греческий этнографический центр в Белогорском районе работает на развитие туризма в регионе, — Джарты[недоступне посилання з серпня 2019] (рос.)
Посилання
- Чорнопілля на сайті Верховної Ради України[недоступне посилання з серпня 2019]
- Грецьке товариство села Чорнопілля (рос.)