Чуйкевич Петро Омелянович

Петро Чуйкевич, за даними історика Олександра Оглоблина, належав до старовинного старшинсько-дворянського роду Чуйкевичів, що походив від Никифора Чуйкевича, який жив у 17 столітті [1].

Петро Омелянович Чуйкевич народився 15 грудня 1818 року [2] в містечку Вороніж Глухівського повіту Чернігівської губернії (нині це селище міського типу Шосткинського району Сумської області). Через рік — 7(19) серпня 1819 року — в цьому містечку народився майбутній український письменник Пантелеймон Куліш, який ще в дитинстві став близьким приятелем Петра Чуйкевича.

1843 року Чуйкевич зі званням дійсного студента закінчив філософський факультет Київського університету, де навчався разом із Василем Білозерським і Дмитром Пильчиковим, які того ж року закінчили цей же факультет зі званням кандидата [3].

Учителював у Рівному, Луцьку, Кам'янці-Подільському. Зокрема, у 1843–1846 роках працював молодшим учителем латинської мови в Рівненській чоловічій гімназії. Оскільки Чуйкевич не зжився з гімназійним начальством, то влітку 1846 року його перевели в Кам'янець-Подільську чоловічу гімназію, де він до 1853 року працював учителем географії [4].

Був під слідством у справі Кирило-Мефодіївського товариства. Чуйкевича звільнили через брак доказів.

1870 року Чуйкевич очолив щойно засновану в Глухові чотирикласну прогімназію. Діячі Глухівського земства високо оцінили внесок першого директора прогімназії: «Учена діяльність Чуйкевича добре відома земству. Перше триріччя він був гласним і брав дієву участь у заснуванні прогімназії». 1874 року діяльність Чуйкевича на посту директора обірвала його смерть.

Друг Пантелеймона Куліша, Миколи Костомарова, Осипа Бодянського.

У червні 1843 року в Києві в Пантелеймона Куліша познайомився з Тарасом Шевченком, потім декілька разів зустрічався з ним у Миколи Костомарова.

У жовтні 1846 року, коли Тарас Шевченко перебував у Кам'янці-Подільському, де вчителював Петро Чуйкевич, останній 3(15) жовтня записав в альбом поета пісні «Зійшла зоря із вечора, да й не назорилась», «Пливе щука з Кременчука, пливе собі стиха», «Ой, Кармелюче, по світу ходиш». Першу з цих пісень Шевченко використав у повістях «Близнецы», «Прогулка с удовольствием и не без морали» та в поемі «Марина».

Чуйкевич збирав українські народні пісні. Два його зошити з піснями, надані для користування Михайлові Максимовичу, сьогодні зберігаються в Інституті рукописів Національної бібліотеки України імені Володимира Вернадського. Один із них — «Малороссийские песни, собранные в Киеве П. Чуйкевичем в 1843 году» — на першій сторінці вгорі має напис: «От Кулеша» [5].

• Шевченківський словник. Том 2 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1977. — С. 349.
• Білокінь С. Чуйкевичі // Довідник з історії України. — 2-ге вид. — К., 2001. — С. 1065—1066.
• Анісов В., Середа Є. Літопис життя і творчості Т. Г. Шевченка. — К., 1976. — С. 83, 388.
• Сваричевський А. Подільські друзі й однодумці Кобзаря // Корчагінець (Хмельницький). — 1989. — 26 лютого. — С. 5.
• Полонська Н. Є. П. О. Чуйкевич. (З кола знайомих Т. Шевченка) // Питання шевченкознавства. — К., 1978.
• Шевчук Степан. Петро Чуйкевич: учитель, етнограф, фольклорист // Діячі науки і мистецтва рідного краю у розвитку української національної культури: Збірник матеріалів і тез наукової конференції 29—30 вересня 1998 року / ред. Г. С. Дем'янчук [та ін.]; Рівненський державний інститут культури. — Рівне, 1998. — С. 205—210.
• Не просто вчитель гімназії. Тарас Шевченко і Петро Чуйкевич // Горбатюк Василь. З-під трави забуття: Подільські шляхи українських письменників. — Хмельницький, 2011. — С. 6—9.

• Чуйкевич Петро Омелянович // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 813-814.
• Рівненська гімназія
• Заїка В. В. Глухівський період у житті М. П. Василенка // Вісник НАН України. — 2006. — № 6. — С. 50.^pdf
• Будзей Олег. Три пісні слави Петра Чуйкевича // ХайВей