Чукалівка

Чу́калівка село в Україні, у Тисменицькому районі Івано-Франківської області.

село Чукалівка
Герб
Країна  Україна
Область Івано-Франківська
Район/міськрада Тисменицький
Рада Чукалівська сільська рада
Основні дані
Засноване 1648
Перша згадка 1648 (374 роки)[1]
Населення 1407
Площа 4,5 км²
Густота населення 312,67 осіб/км²
Поштовий індекс 77458
Телефонний код +380 03436
Географічні дані
Географічні координати 48°52′05″ пн. ш. 24°41′23″ сх. д.
Водойми р. Бистриця Надвірнянська
Місцева влада
Адреса ради 77458, Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, с. Чукалівка, вул. Клубна, 1а
Карта
Чукалівка
Чукалівка
Мапа

 Чукалівка у Вікісховищі

Не плутати з Чо́колівка — історична місцевість Києва, селище.

Історія

Перша документальна згадка про село Чукалівка датується 1652 роком. Цікаво, що тоді воно мало подвійну назву — Слобідка Чукалівка або Красний Потік.  Місцева легенда говорить: « У 1648 році почалися польсько- козацькі війни. Богдан Хмельницький з великим військом пішов на Польщу. Одного полковника він послав на Прикарпаття для того, щоб вигнати поляків з України. Сталося так, що військо з сотником Сичем попало в полон. Троє козаків  вирішили прорватися з оточення, але їх було вбито. Ім'я одного з них — Чукало, на честь якого і названо село.»                                

 За Австро-Угорщини, в період від 1772 до 1918 року село Чукалівка адміністративно належала до домінії Станиславів Станіславівського округу, а з 1854 року до Богородчанського повіту. У 1858 році в селі нараховувалося тільки 290 мешканців. Цього ж року вперше  згадується у селі однокласна парохіяльна школа, до якої ходив 21 школяр.                      

Читальня « Просвіта» в селі була створена в 1910 році. В 1913 році в селі парохом став о. Теодор Матейко який заснував «Братство тверезости», воно нараховувало 30 членів і проіснувало до 1925 року і мало тоді 61 братчика. В 30- х роках загальна площа села становила 4,13 кв. м. В 1935 році в селі проживало 512 греко-католиків. З історією с .Чукалівки кінця 30-х початку 40-х років пов'язане ім'я відомого церковного і культурного діяча  Прикарпаття священика  Івана Блавацького.                                    

Перед війною в селі відбулася місія. 30 червня 1941 року село було захоплене німцями. В той же день ОУН, яку очолив Степан Бандера, проголосував у Львові Акт відновлення Української держави. З новими надіями про українську самостійність галичани збирали кошти на «дар української держави». Розпочали акцію селяни села з ініціативи Прокопа Петришина, назбиравши 2.217 крб.

Німецька окупація тривала до 27 липня 1944 року. На примусові роботи у рейх вивезено 48 чоловіків, ще 23 не повернулися до рідних домівок з доріг другої світової війни. В 1946 році церква в селі примусово переведена до православної юрисдикції. В 1948 році відкрилася початкова школа. В 1953 році вперше в 115 хатах села почули радіо. В 1969 році за кошти колгоспу «Леніна», почалося будівництво клубу, який в 1972 році було здано в експлуатацію.

В 1990 році розпочалася газифікація села під керівництвом Петришина Миколи Дмитровича, Карася Олександра.

13 грудня 1991 року утворилася Чукалівська сільська рада. Голова Шиптур Іван Дмитрович, секретар Гаврилів Ігор Богданович.

Того ж 1991 року чукалівська церква знову стала греко-католицькою, а наступного року були відновлено хрести, які свого часу було встановлено на честь скасування кріпосного права. Напередодні з черніївських гаїв Дорошенко Петро Михайлович, та їздовий Влашин Роман Антонович привезли дуби, з яких були зроблені  2 хрести.

В 1992 році почалося будівництво нової школи. Але через брак коштів цю роботу було заморожено. В цьому ж році сільський клуб перейменували на Будинок культури.

Відомі люди

На місцевому цвинтарі поховані:

Зображення

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.