Чухліб Тарас Васильович

Тара́с Васи́льович Чухліб (нар. 20 серпня 1966(19660820), Ольшаниця) — український історик, доктор історичних наук. Провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, директор Науково-дослідного інституту козацтва імені Степана Бандери. Дослідник історії України, Польщі і Туреччини, геополітичного розвитку Східної Європи. Громадський діяч, геополітик, культуролог, краєзнавець. Член наглядової ради Музею становлення Української нації, Українського національного комітету з вивчення країн Центральної і Південно-східної Європи, Експертної комісії Українського інституту національної пам'яті та Комітету із збереження культурної спадщини Героя України Бориса Возницького. Науковий керівник проекту «Музей Львів Стародавній».

Тарас Чухліб
Народився 20 серпня 1966(1966-08-20) (55 років)
Ольшаниця, Україна
Місце проживання Україна
Країна СРСР → Україна
Національність українець
Діяльність історик
Alma mater НПУ імені М. Драгоманова
Галузь історія
Заклад Інститут історії України НАН України,
Посада Директор науково-дослідного інституту козацтва
Ступінь доктор історичних наук
Батько Василь Васильович Чухліб
Мати Віра Федорівна Чухліб
Нагороди

Наукові інтереси охоплюють історію міжнародних відносин, дипломатію, зовнішню політику України і Східної Європи у 16—18 століттях, історію козацтва та шляхти, біографістику, музеєзнавство, проблеми відтворення національної пам'яті та збереження культурних цінностей.

Життєпис

Народився 20 серпня 1966 року в селі Ольшани́ця Рокитнянського району Київської області.

За свідченнями Тараса Чухліба, його рід походить з села Соколівки Моровської сотні Київського полку (нині Козелецький район Чернігівської області)

«Моя прабабуся — Параска Іванівна Чухліб. Прожила з 1880 до 1956 року. Її чоловіком і моїм прадідом був Харитон Пилипович Чухліб, який жив у 1873 до 1940 року. Моя прабабуся і прадідусь жили й поховані у козацькому селі Соколівка поблизу знаменитого Моровська на Остерщині (суч. Козелецький район на Чернігівщині).»[1]

Закінчив історичний факультет НПУ імені М. П. Драгоманова, стажувався у Варшавському університеті. Закінчив Міжнародну школу гуманітарних досліджень країн Центральної та Центрально-Східної Європи (Польща).

Проживав у м. Добропіллі Донецької області та м. Українка поблизу с. Трипілля Київської обл., де навчався у сш. № 2. Служив в Північно-Кавказькому військовому окрузі ЗС СРСР, працював робітником на Київській книжковій фабриці.

Захистив кандидатську дисертацію на тему «Правобережна Україна у сфері геополітичних інтересів країн Східної та Південно-Східної Європи» (1995), а також докторську дисертацію «Український гетьманат у протистоянні держав Європи з Османською імперією» (2008).

Автор 5-ти монографій та близько десятка науково-популярних книг. Учасник міжнародних конференцій в Білорусі, Казахстані, Польщі, Росії, Швейцарії, Туреччині та Україні. Викладав у Львівському національному університеті ім. І. Франка та Полтавському педагогічному університеті ім. В. Короленка. Член спецрад Київського університету ім. Б. Грінченка та Чорноморського університету ім. П. Могили (м. Миколаїв).

Головний редактор наукового щорічника «Український історичний збірник», заступник відповідального редактора наукового видання «Україна в Центрально-Східній Європі (від найдавніших часів до кінця XVIII ст.)». Член редколегій журналів «Архіви України», «Краєзнавство», «Воєнна історія», «Гетьман», «Сіверянський літопис» та ін.

Член Ради українського козацтва при Президентові України (2005 — 2010 рр.), вченої ради Національного музею історії України, Національної спілки краєзнавців України та Лисянського краєзнавчого товариства «Витоки» Черкаської обл. Керівник секції історії Київської Русі та Козаччини Малої Академії наук (МАН) у м. Києві. Заступник директора Вишгородського державного історико-культурного заповідника (2015—2017 рр.). Один з керівників Міжнародної оборонно-спортивної громадської організації «Українське козацтво».

Відзнаки і нагороди

Книги неодноразово номінувалися на «Найкращу книгу року» (1999, 2008, 2009, 2010). Видання «„Пакти і конституції“ Української козацької держави (до 300-річчя укладення» (упоряд. Т. Чухліб, М. Трофимук); Львів: «Світ», 2011; 440 с.) отримала перемогу на конкурсі «Книга року — 2011» у номінації «Дослідження/Документи». У 2015 р. нагороджений премією НАН України імені Михайла Грушевського.

Нагороджений відзнаками Православної Церкви України, Національної академії наук України, Українського Вільного Козацтва, Київської міської ради, Лисянської ради Черкаської області. Заслужений діяч науки і техніки України.

Праці

Опублікував близько 450 наукових та науково-популярних праць з історії України, Польщі, Росії, Туреччини XVI—XІХ століть:

  • «Козацький устрій Правобережної України в останній чверті XVIII ст.» (К., 1996)
  • «Незнайома Кліо. Таємниці, курйози і казуси української історії» (К., 2001, у співавторстві з В. Горобцем)
  • «Гетьмани і монархи. Українська держава в міжнародних відносинах 1648—1714 pp.» (K.; Нью-Йорк, 2003; 518 с.)
  • «Історія української культури в 5-ти томах» (К., 2003; у співавторстві)
  • «Історія українського селянства в 2-х томах» (К., 2006, у співавторстві)
  • «Гадяч 1658 р. та ідея його відновлення в українсько-польських стосунках» (К., 2008)
  • «Пилип Орлик» (К., 2008)
  • «Козацьке коріння Миколи Гоголя» (К., 2009)
  • «Шлях до Полтави. Україна і Росія за доби гетьмана Івана Мазепи» (К., 2009)
  • «Козаки і монархи. Міжнародні відносини ранньомодерної Української держави 1648—1721 рр.» (2009)
  • «Козаки та яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500—1700 рр.» (К., 2010; 435 с.)
  • «Секрети українського полівасалітету: Хмельницький — Дорошенко — Мазепа» (К., 2011; 327 с.)
  • «Історія козацтва: держава — військо — битви» (К., 2012)
  • «Відень 1683: Україна-Русь у битві за „золоте яблуко“ Європи» (К., 2013; 528 с.)
  • «Козацький король» Ян III Собеський
  • О. Гуржій, Т. Чухліб. Гетьманська Україна
  • «Донеччина і Луганщина — козацькі землі України» (К., 2014; 2017; 128 с.)
  • «Мечом и оралом. Донбасс — древняя земля Украины» (К., 2015; 80 с.)
  • «Українське козацтво. Золоті сторінки історії» (К., 2015, 400 с. у співавтор.).
  • «Гетьмани України: війна, політика, кохання» (К., 2016; 480 с.)
  • «Козаки і татари. Українсько-кримські союзи 1500 — 1700-х років» (К., 2017; 278 с.)
  • «Український гетьманат: історія національного державотворення XVII—XVIII ст. У 2-х кн.» (К., 2018; 610 с. + 580 с.; у співавтор.)
  • «Магнат, Козак і Гайдамака. Боротьба Русі-України за владу з Короною Польською (1569—1769 рр.)» (К., 2018, 268 с.)
  • «Булава проти Скіпетра. Україна у Великій Північній війні 1700—1721 рр.» (К., 2019, 352 с.)

Збірки праць

Примітки
  1. Тарас Чухліб. www.facebook.com (укр.). Процитовано 29 березня 2020.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.