Чіаурелі Софіко Михайлівна
Софі́ко Миха́йлівна Чіауре́лі (груз. სოფიკო ჭიაურელი; 21 травня 1937, Тбілісі, Грузинська РСР — 2 березня 2008, Грузія) — радянська і грузинська акторка. Народна артистка Грузинської РСР (1976). Народна артистка Вірменської РСР (1979). Зіграла більш ніж у ста фільмах.
Софіко Михайлівна Чіаурелі | ||||
---|---|---|---|---|
груз. სოფიკო ჭიაურელი | ||||
| ||||
Ім'я при народженні | Софіко Чіаурелі | |||
Народилася |
21 травня 1937 Тбілісі, Грузинська РСР, СРСР | |||
Померла |
2 березня 2008 (70 років) Тбілісі, Грузія | |||
Поховання | Дідубійський пантеон | |||
Громадянство |
СРСР Грузія | |||
Діяльність | акторка, кіноакторка, політична діячка | |||
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
Роки діяльності | 1956 — 2008 | |||
У шлюбі з | Шенгелая Георгій Миколайович і Махарадзе Костянтин Іванович | |||
Батьки |
Чіаурелі Михайло Едишерович Анджапарідзе Веріко Івліанівна | |||
Брати / сестри | Otar Chiaurelid | |||
IMDb | nm0157105 | |||
Нагороди та премії | ||||
Народна артистка Грузинської РСР | ||||
|
Життєписні відомості
Народилася в сім'ї акторки Веріко Анджапарідзе і кінорежисера Михайла Чіаурелі. Михайло Чіаурелі був актором, художником, скульптором, грав на багатьох інструментах, мав хист до вивчення мов, народний артист СРСР, знаний режисер. Мати Веріко Анджапарідзе англійська Академія мистецтв визнала однією з десяти найкращих акторок XX століття.
Софіко після закінчення Тбіліської жіночої середньої школи у 1955 році вступила до Всесоюзного державного інституту кінематографії (ВДІКу) (закінчила 1960, майстерня Бориса Бібікова). У 1960—1964 роках і з 1968 роках — акторка академічного театру імені К. Марджанішвілі у Тбілісі, в 1964—1968 роках — академічного театру імені Шота Руставелі.
Двоюрідна сестра кінорежисера Георгія Данелії (Веріко Анджапарідзе — сестра його матері).
Померла після тривалої хвороби на 71-му році життя[1].
Фільмова кар'єра
Першою її роботою стала роль у стрічці «Наш двір» (1956) режисера Резо Чхеїдзе. Картину було визнано гідною золотої медалі на Московському міжнародному фестивалі.
Громадська діяльність
У 1974—1979 роках була депутатом Верховної Ради СРСР, в період незалежності Грузії нагороджена державними нагородами і орденами країни. У 80—90-х роках вона активно займалася громадською діяльністю. В останні роки Софіко Чіаурелі керувала тбіліським «Театром одного актора», який вона заснувала в 2000 році разом з Коте Махарадзе[2].
Визнання
- 1976 — Народна артистка Грузинської РСР
- 1979 — Народна артистка Вірменської РСР
- 1966 — Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Премії акторам»
- 1972 — Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Премії за акторську роботу»
- 1974 — Лауреат Всесоюзного кінофестивалю в номінації «Перші премії за акторську роботу»
- 1980 — Лауреат Державної премії СРСР (за участь у фільмі «Декілька інтерв'ю по особистих питаннях»).
- Почесна громадянка Тбілісі (1997).[3]
Фільмографія
- 1957 — Наш двір
- 1958 — Акварель
- 1960 — Повість про одну дівчину
- 1961 — На берегах Інгурі
- 1964 — Генерал і маргаритки
- 1966 — Хевсурська балада Мзекала
- 1967 — Інші нині часи Тасія
- 1967 — Хтось спізнюється на автобус (новела у кіноальманаху «Повернення усмішки»)
- 1968 — Повернення усмішки
- 1969 — Колір граната
- 1969 — Не журись! Софіко
- 1970 — Рубежі
- 1970 — Чермен
- 1972 — Тепло твоїх рук Сидонія
- 1973 — Заклик
- 1973 — Мелодії Верійського кварталу Вардо
- 1975 — Переполох
- 1976 — Хлоп'ята з Бузкової вулиці
- 1977 — Прийди в долину винограду
- 1977 — Дерево бажання
- 1977 — Комедія помилок
- 1977 — Береги Нано
- 1978 — Декілька інтерв'ю по особистих питаннях Тамро
- 1978 — Аревік Аревік
- 1979 — Пригоди Алі-баби і сорока розбійників Заміра, мати Алі-баби
- 1980 — Ляпас Турванда
- 1982 — Шукайте жінку Аліса Постік
- 1984 — Покаяння
- 1984 — Розповідь бувалого пілота
- 1984 — Легенда про Сурамську фортецю
- 1984 — Канікули Петрова і Васєчкина, звичайні і неймовірні
- 1985 — «Мільйон у шлюбному кошику» Джулія
- 1987 — Загорода
- 1988 — Ашик-керіб
- 1991 — Спогади про Грузію
- 1991 — Блукаючі зірки Мать
- 1992 — Острів Бабуся
- 1992 — Я обіцяла, я піду
- 1992 — Політ нічного метелика
- 1992 — Параджанов: Остання весна
- 2000 — Ковчег
- 2002 — Тільки раз
- 2005 — Серенада місячної долини
- 2005 — Продається дача
- 2006 — Маяк
Сім'я
- Була заміжня за Георгієм Шенгелая і Коте Махарадзе, грузинським телекоментатором і актора (†2002).
- Мала двох братів: Отара Чіаурелі (1915—†1964) і Рамаза Чіаурелі.
Посилання
- Софіко Чіаурелі на сайті Національна фільмографія Грузії
- Софіко Чіаурелі: «Я затята оптимістка»[недоступне посилання з серпня 2019]