Шавія

Шавія[1], шавійя[2] (фр. Chaouia; англ. Shawiya[3], множина від араб. شاويه‎; мовою шавія «Išawiyen») — одна з етнічних груп берберських народів Алжиру[3]. Населяють більшу частину сходу Алжиру, в основному гірський регіон Орес, розмовляють мовою шавія (ташавит), одній з берберських мов, яку зуміли зберегти[4], також широко поширений серед шавія алжирський діалект арабської мови[5].

Шавія
Ichawiyen
Кількість 2,35 млн чол.
Ареал

 Алжир — 1 951 000
 Франція — 190 000
 Туніс — 46 000
 Німеччина — 40 000
 Італія — 37 000

 Марокко — 23 000
Близькі до: кабіли
Мова шавія
Релігія іслам

Розселення

Шавія населяють гори Оресу, і найближчі до нього регіони (гори і рівнини Белезмі, регіон шоттів і високі рівнини регіону Константіни) тобто більшу частину сходу Алжиру. Чисельність шавія дорівнює 1/3 всіх берберів країни [6].

У більшості міст і провінцій центру і сходу Алжиру існують шавійські громади, в тому числі в вілаєтах Батна, Хеншела, Ум-ель-Буакі, Сук-Ахрас, Біскра, Константіна, Тебесса, Мсіла, Гельма, Сетіф, Бордж-Бу-Арреридж, Аннаба та Міла.

Господарство

Шавія поряд із землеробством займаються скотарством. На півдні ще багато напівкочівників.

Культура
Мапа поширення берберських мов у північно-східному Алжирі

Культурний рух Амазіг (КДА) було створено інтелігенцією шавія і є одним з найбільш важливих об'єднань берберів в цілому, не тільки для шавія, але і для інших берберських народів. Його створення відобразило різноманіття берберського руху в усіх галузях Алжиру [7].

Шавія мусульмани, але зберегли деякі звичаї від язичництва, в тому числі магічні ритуали, які практикують жінки [8].

Мова

Шавія розмовляє мовою шавія (ташавит) і на відміну від кабілів, знають і берберську, і арабську мову, що пов'язано з історичним розвитком регіону Орес[9]. Більшість володіє французькою, яку викладають в школах.

Шавія є одною з мов зенетської групи берберо-лівійської сім'ї, вона являє собою тісно пов'язані берберські діалекти регіону Орес і прилеглих до нього районів, включаючи Батну, Хеншелу, Ум-ель-Буакі, ук-Ахрас, Тебесси, південь Сетіфу і північ Біскри.

Історичні постаті

Одними з найбільш видатних шавія теперішнього часу є: президент Ламін Зеруаль (1994 р.), перший міністр Алі Бенфліс (2000 р.), майор Абделькадер Шшабу, Тахар Збірі, генерал-майор Халед Неззар, а також багато інших, котрі обіймали найвищі посади в національній народній армії (ННА)[7].

Примітки
  1. Левицький Ю. М., 2013.
  2. Африка. Етнографічна карта // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Работы фотокора Зоры Бенсемра : [арх. 17.01.2013]. — pixanews.com, 2012. — 21 мая. — Дата звернення: 01.09.2012.
  4. Алжир (государство) // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  5. Алексей Малашенко. Ветер над Батной // Вокруг света : журнал. — Москва, 1983. — № 4 (2511). — ISSN 0321-0669.
  6. Шпажников Г. А., 1981.
  7. Сергеев М. С., 2003.
  8. Миронова Е. И., 2004.
  9. Ланда Р. Г., 1976.

Література
  • Левицький Ю.-М. Людські мови. — Монреаль—Л., 2013. — Т. 2. — С. 75.

Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.