Шавія (мова)
Шавія[1], шавійя[2] (англ. shawiya; фр. chaoui; самоназв — ташавіт) — мова зенетської групи північноберберської гілки берберо-лівійської сім'ї афразійської мовної надродини[1]. Поширена в північно-східній частині Алжиру (на кордоні з Тунісом) — головним чином в горах Орес. Мова берберського народу шавія (на мові шавія — išawiyen). Виділяється кілька діалектів: діалекти Батни, Айн Бейди, Арріси та Хеншели. Чисельність носіїв, станом на 1993 рік, близько 1,4 млн чоловік[1].
Шавія | |
---|---|
chaoui, tachawit | |
Поширена в | Алжир |
Регіон | гори Орес |
Носії | 1,4 млн чел |
Писемність | арабська абетка, Тіфінаг і Берберська латинка |
Класифікація | Мови Африки |
Склад |
|
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | shy |
Для шавії використовується в основному арабське письмо, все ширше розповсюджується латинська графіка і тифінаг.
Ареал і чисельність
Ареал мови шавія знаходиться в гірських районах Оресу, на північному сході Алжиру.
Чисельність мовців становить близько 1,4 млн осіб (1993). За даними сайту Joshua Project чисельність шавія — 1 951 тис. осіб в Алжирі[3].
Примітки
- Левицький Ю.-М., 2013.
- Африка. Етнографічна карта // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Shawiya of Algeria (англ.). Joshua Project. Архів оригіналу за 5 червня 2013.(Перевірено 5 червня 2013)
Література
- Левицький Ю.-М. Людські мови. — Монреаль—Л., 2013. — Т. 1. — С. 1755.
- Meziani, M, Axel., La morphologie casuelle du chawi, Reykjavik, University of Iceland, (1997).