Шандор Мараї

Шандор Мараї
Márai Sándor
Шандор Мараї
Ім'я при народженні Шандор Кароль Генрік Гросшмід де Мара
Народився 11 квітня 1900(1900-04-11)
Кошиці
Помер 22 лютого 1989(1989-02-22) (88 років)
Сан-Дієго
·постріл у головуd[1]
Країна  Угорщина
Діяльність журналіст
письменник
Сфера роботи сценічне мистецтво
Alma mater Лейпцизький університет[2] і Будапештський університет
Мова творів угорська[3], німецька і англійська
Magnum opus Embersd і The Rebelsd
Членство Угорська академія наук
Батько Géza Grosschmidd
Брати, сестри Геза Радваньї
Автограф
Нагороди

премія Кошута (1990)

премія Угорської спадщиниd (1996)

 Шандор Мараї у Вікісховищі
 Висловлювання у Вікіцитатах

Ша́ндор Ма́раї (угор. Márai Sándor), ім'я при народженні Ша́ндор Ка́роль Ге́нрік Гро́сшмід де Ма́ра (угор. márai Grosschmid Sándor Károly Henrik; 11 квітня 1900(19000411), Кошиці — 22 лютого 1989, Сан-Дієго) — угорський письменник і журналіст.

Біографія

Народився у Кошицях (угорською Кошшо, тепер — місто в Словаччині) в родині з давнім саксонським походженням, яка з часом змішалася з угорцями. За батьковою лінією він був пов'язаний зі знатним угорським родом Орсагів (Ország). В ранні роки Марай мандрував Європою, мешкаючи у Франкфурті, Берліні та Парижі. При цьому якийсь час він писав німецькою, та згодом перейшов на угорську. 1928 року оселився у Крістінавароші (частина Будапешта). В 1930-их роках здобув популярність завдяки своєму точному реалістичному стилю. Він був першим, хто писав рецензії на твори Кафки.

Мараї з ентузіазмом писав про Віденський арбітраж, на яким Німеччина змусила Чехо-Словаччину та Румунію повернути частину угорських територій, втрачених Угорщиною за Тріанонським договором. Попри це нацисти критикували Мараї за «глибокий антифашизм», небезпечну позицію як для воєнного часу в Угорщині.

Шандор Мараї в дитинстві (1904 рік).

Мараї написав 46 книг, здебільшого романів; літературні критики визнають його одним із найвпливовіших представників літератури середнього класу в міжвоєнній Угорщині. В його романі A gyertyák csonkig égnek (тобто «Свічки догоріли», 1942, відомий також за назвою англійського перекладу «Embers» — «Жарини») виражено ностальгію за багатонаціональним та багатокультурним суспільством Австро-Угорської імперії, що нагадує твори Йозефа Рота.

Він був противником комуністичного режиму, що прийшов до влади в Угорщині після Другої світової війни, через що 1948 року емігрував із країни. Якийсь час мешкав у Італії, а згодом оселився в американському місті Сан-Дієго в Каліфорнії.

Він продовжував писати угорською, проте його не публікували в перекладах англійською до середини 1990-их. Після смерті своєї дружини (1986) і пасинка (1987) Мараї жив дедалі більш ізольовано. 1989 року в стані тяжкої депресії він покінчив життя самогубством, вистріливши собі в голову.

Значною мірою забуті, його праці було знову «відкрито» на початку 1990-их, після чого з'явилися переклади французькою, польською, каталонською, італійською, англійською, німецькою, іспанською, португальською, чеською, данською, ісландською, корейською, нідерландською та іншими мовами.

Роман «Свічки догоріли», в українському перекладі Максима Стріхи, надруковано в журналі "Всесвіт" (н.9-10, 2011).

Іменем Шандора Мараї названо угорську літературну нагороду, яку вручають з 1996 року.

Галерея
  • Пам'ятник Ш. Мараї в Кошицях
  • Місце народження Ш. Мараї
  • Меморіальна таблиця на будинку, де народився Ш. Мараї (угорською та словацькою мовами)
  • Підпис Ш. Мараї (деталь пам'ятника в Кошицях)

Бібліографія

Рік поруч із назвою книги позначає дату першої публікації.

Угорський період

  • Emlékkönyv (versek) 1918
  • Emberi hang (versek) 1921
  • Männer (dráma) 1921
  • Panaszkönyv (karcolatok) 1922
  • A mészáros (regény) 1924
  • Istenek nyomában (útirajz) 1927
  • Bébi vagy az első szerelem (regény) 1928
  • Mint a hal vagy a néger (versek) 1930
  • Zendülők [A Garrenek műve I.] (regény) 1930)
  • Idegen emberek (regény) 1930
  • Műsoron kívül (tárcák, elbeszélések) 1931
  • Csutora (regény) 1932
  • Teréz (elbeszélés) 1932
  • A szegények iskolája (esszé) 1933
  • A sziget (regény) 1934
  • Egy polgár vallomásai (regény) 1934
  • Bolhapiac (elbeszélések, tárcák) 1934
  • Egy polgár vallomásai 1-2. kötet (regény) 1935
  • Egy polgár vallomásaiból (regényrészlet) 1935
  • Farkasrét (vers) 1935
  • Válás Budán (regény) 1935
  • Naptárcsere (elbeszélés) 1935
  • Kabala (elbeszélések, cikkek) 1936
  • Napnyugati őrjárat (útirajz) 1936
  • A féltékenyek [A Garrenek műve II.] (regény) 1937
  • A négy évszak (prózai epigrammák) 1938
  • Eszter hagyatéka — Déli szél (regény) 1939
  • Vendégjáték Bolzanóban (regény) 1940
  • Szindbád hazamegy (regény) 1940
  • Kaland (színmű) 1940
  • Kassai őrjárat (esszé) 1941
  • Mágia (elbeszélések) 1941
  • Az igazi (regény) 1941
  • Jó ember és rossz ember (tárca) 1941
  • Ég és föld (aforizmák, elmélkedések) 1942
  • Röpirat a nemzetnevelés ügyében (tanulmány) 1942
  • A gyertyák csonkig égnek (regény) 1942
  • A kassai polgárok (dráma) 1942
  • Füves könyv (prózai epigrammák, maximák) 1943
  • Vasárnapi krónika (tárcák, cikkek) 1943
  • Sirály (regény) 1943
  • Bolhapiac (elbeszélések, tárcák) 1944
  • Verses Könyv (versek) 1945
  • Napló 1943–1944 1945
  • Varázs (színjáték) 1945
  • Ihlet és nemzedék (tanulmányok, esszék) 1946
  • A nővér (regény) 1946
  • Medvetánc (elbeszélések, tárcák) 1946
  • Európa elrablása (útirajz) 1947
  • Sértődöttek 1. A hang (regény) 1947
  • Sértődöttek 2. Jelvény és jelentés (regény) 1948
  • Sértődöttek 3. Művészet és szerelem (regény) 1948

Еміграція

  • Béke Ithakában (regény) 1952
  • Napló (1945–1957) 1958
  • Egy úr Velencéből (verses játék) 1960
  • San Gennaro vére (regény) 1965
  • Napló 1958–1967 1968
  • Ítélet Canudosban (regény) 1970
  • Rómában történt valami (regény) 1971
  • Föld, föld…! (emlékezések) 1972
  • Erősítő (regény) 1975
  • Napló (1968–1975) 1976
  • A delfin visszanézett (válogatott versek) 1978
  • Judit… és az utóhang (regény) 1980
  • Jób… és a könyve (színdarabok) 1982
  • Harminc ezüstpénz (regény) 1983
  • Napló (1976–1983) 1985
  • A Garrenek műve (regény) 1988

Посмертні видання

  • Ami a Naplóból kimaradt (1945–1946) 1992
  • Ami a Naplóból kimaradt (1947) 1993
  • Ismeretlen kínai költő (1994)
  • Napló (1984–1989) 1997
  • Ami a Naplóból kimaradt (1948) 1998
  • Ami a Naplóból kimaradt (1949) 1999
  • Szabadulás (regény) 2000
  • Vándor és idegen (Márai Sándor és Szőnyi Zsuzsa levelezése) 2000
  • Eszter hagyatéka és három kisregény (A Szívszerelem című kiadatlan regénnyel) 2001
  • Ami a Naplóból kimaradt (1950–1952) 1991
  • Tájak, városok, emberek 2002
  • Magyar borok 2002
  • Írók, költők, irodalom 2003
  • Kedves Tibor! (Simányi Tiborral való levelezése) 2003
  • Ami a Naplóból kimaradt (1953-1954-1955) 2003
  • Oroszország Márai Sándor szemével (fotóalbum) 2003
  • Lucrétia fia (elbeszélések, 1916–1927) 2004
  • Japán kert I–II. (publicisztikai írások, versek, elbeszélések) 2004
  • Bölcsességek januártól decemberig (Füves könyv, az Ég és föld, A négy évszak és kimaradt bölcsességek együtt) 2004
  • Ajándék a végzettől (publicisztikai írások gyűjteménye, 1937–1942) 2004
  • Kitépett noteszlapok (Márai ausztriai és németországi lapokban megjelent írásai) 2005
  • Lomha kaland (elbeszélések, 1928–1937) 2005
  • A régi szerető (elbeszélések, 1938–1948) 2005

Примітки
  1. Fischer T. Introducing the poems of Sándor Márai — 2013.
  2. http://www.hunlit.hu/maraisandor,de
  3. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.