Шанкр

На слизовій оболонці статевих органів збудник сифілісу посилено розмножується й поширюється на найближчі ділянки тіла. Спочатку на шкірі утворюється рожева пляма, згодом на цьому місці виникає щільний вузлик, через 7-10 днів він некротизується і перетворюється на виразку, рідше ерозію. Таким чином формується справжній шанкр, виразка округлої форми з блискучою поверхнею та затвердінням в основі. Через кілька днів після появи виразки різко збільшуються найближчі лімфатичні вузли. Це — первісний період сифілісу. Він триває приблизно місяць, та оскільки сифілітична виразка і збільшення лімфатичних вузлів не супроводжуються болем, хворий на сифіліс може не помічати ознак хвороби і не звернутися вчасно за медичною допомогою.

Патоморфологічно шанкр характеризується мононуклеарною лейкоцитарною інфільтрацією, притоком туди макрофагів і лімфоцитів. Запальна реакція спричинює місцевий облітеруючий ендартеріїт.

Шанкр має правильну округлу або овальну форму і чіткі межі, що виступають над шкірою, розміром від 5 до 30 мм, рідше більше. Краї щільні, валикоподібні. Дно червоне, рідше нагадує за забарвленням поверхню м'яса, може бути червоно-буре, а сам шанкр виглядає лакованим. Основна ознака твердого шанкра — хрящувате ущільнення в основі виразки, яке прощупується при пальпації. При натисканні шанкр безболісний. Шкіра навколо шанкру чиста, без ознак запалення. Якщо виразка покривається кіркою, то шанкр називається кірковим. Якщо натиснути на кірку, то виступить жовтувата рідина, в якій міститься висока концентрація трепонем. Такий шанкр образно називають «шанкром, що плаче».

Виразки уражають глибокі шари шкіри. Можуть наскрізь проходити дерму до підшкірної клітковини. Мають шорсткувате, покрите гнійним нашаруванням дно. Ерозії розташовуються ближче до поверхні. Дно їх гладке, блискуче, за формою нагадує блюдце.

Близько 70–80% пацієнтів мають еластичні, неболючі, набряклі збільшені лімфатичні вузли протягом першого тижня хвороби.

Навіть без лікування виразка може загоїтися. Після формування рубця сифіліс прогресує, починається 2-а стадія захворювання.

• Одиничний
• Множинний:

• Шанкри-«близнюки», що виникають при одночасному зараженні, коли збудник потрапляє в організм пацієнта не в одному, а одразу в декількох вхідних воротах.
• Шанкри, що утворилися внаслідок зараження в різний час. Вони з'являються один за іншим, приблизно в одних і тих же вхідних воротах.
• «Поцілункові» шанкри, що виникають на дотичних поверхнях.

Крім стандартних розмірів від 5 до 10 мм, зустрічаються гігантські та карликові шанкри.

• Гігантські надзвичайно рідкісні, можуть досягати до 20 см у діаметрі; локалізуються, в основному, там, де є скупчення жирової клітковини: на животі, стегнах, лобку.
• Карликові також зустрічаються рідкісно, розміром з макове зернятко (1-2 мм), розглянути їх можна тільки через лупу.

Є генітальні та екстрагенітальні (за межами геніталій) шанкри. Якщо виникають одночасно обидва види шанкрів, то таке ураження називають біполярним.

• Класична округла форма.
• Щілиноподібна форма нагадує тріщини. Вони можуть утворитися в кутах рота, на язику, біля ануса. Зустрічаються зрідка. Розташовуючись у кутах рота, можуть сприйматися як «заїди».
• Коркова форма не ввігнута, покрита кіркою. Зазвичай вона утворюється в місцях, де їх вміст легко сохне, — на поверхні носа, обличчя, у кутах рота.
• Дифтеритична форма вкрита плівкою попелясто-сірого забарвлення, що схожа на дифтерійну. Зустрічається досить часто і локалізуватися може в будь-який області.
• Опікова форма на відміну від інших форм швидко збільшується в діаметрі, при цьому межі шанкра втрачають правильну форму і чіткі обриси, а дно з гладкого стає червоно-зернистим.
• Ерозивна форма характеризується появою численних ерозій, які можуть зливатися. Утворюється виключно на слизових оболонках геніталій.
• Герпетиформна форма названа так за схожість з генітальним герпесом. Це ерозивне утворення, в якому є безліч дрібних виразок з чітко вираженими краями, які не зливаються.