Шапіївка

Шапії́вка (колишня назва — Чепіївка) — село в Україні, у Сквирській міській громаді Білоцерківського району Київської області. Населення становить 455 осіб.

село Шапіївка
Країна  Україна
Область Київська область
Район/міськрада Білоцерківський район
Громада Сквирська міська громада
Основні дані
Населення 455
Площа 3,06 км²
Густота населення 148,69 осіб/км²
Поштовий індекс 09041
Телефонний код +380 4568
Географічні дані
Географічні координати 49°39′58″ пн. ш. 29°36′49″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 214 м
Місцева влада
Адреса ради 09041, Київська обл., Сквирський р-н, с. Шапіївка, вул. Ювілейна, 1
Карта
Шапіївка
Шапіївка
Мапа

 Шапіївка у Вікісховищі

Географія

Географічні координати: 49°39' пн. ш. 29°36' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 3,06 км².

Шапіївка розташована за 10 км від центру громади міста Сквира[1]. Найближча залізнична станція — Попільня, за 40 км. Через село протікає річка Березнянка.

Історія

У документах XVIII століття згадується як село Чепіївка. До 1813 року поселення перебувало у власності графів Любовицьких, а з 1852 року — їхнього родича Пашковського. Цього ж року Шапіївку придбав Залеський, а після його смерті 1855 року село перейшло до сина Франка[2].

1854 року було збудовано церкву Воскресіння Христового[2].

У 1932–1933 роках Шапіївка постраждала від голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала близько 200 осіб[3].

Жертвами сталінських політичних репресій у 1930-х роках стали щонайменше вісім жителів села:[4]

Список політично репресованих жителів села:

№ ПІБ Коротка інформація
1 Грисюк Онуфрій Іванович нар. 1872, уродженець Шапіївки, українець, малописьменний. Проживав у Шапіївці, селянин-одноосібник. Особливою Нарадою при Колегії ДПУ УСРР 30 листопада 1931 року виселений на 3 роки за межі України (умовно). Реабілітований у 1989 році.
2 Дробушко Василь Семенович нар. 1898, уродженець Шапіївки, українець, освіта початкова. Проживав у Шапіївці, робітник Шамраївського цукрового заводу. Трійкою при УНКВС по Київській області 15 жовтня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 25 жовтня 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.
3 Омельчук Василь Тихонович нар. 1915, уродженець Шапіївки, українець, малописьменний. Проживав у Шапіївці, колгоспник. Трійкою при УНКВС по Київській області 11 жовтня 1937 року засуджений до 10 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.
4 Таланчук Петро Ількович нар. 1898, уродженець села Тура Перемишлянського району, українець, освіта початкова. Проживав у Шапіївці, колгоспник. Постановою НКВС СРСР 10 вересня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 14 грудня 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітованій у 1989 році військовою прокуратурою КВО.
5 Чеберяк Лаврентій Ничипорович нар. 1887, уродженець Шапіївки, українець, неписьменний. Проживав у Шапіївці, селянин-одноосібник. Особливою Нарадою при Колегії ДПУ УСРР 30 листопада 1931 року засуджений до виселення на 3 роки за межі України (умовно). Реабілітований у 1989 році.
6 Чорнодід Гнат Данилович нар. 1882, уродженець Шапіївки, українець, малописьменний. Проживав у Шапіївці, селянин-одноосібник. Особливою Нарадою при Колегії ДПУ УСРР 21 січня 1933 року засуджений до 3 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.
7 Щеглюк Каленик Іванович нар. 1892, уродженець Шапіївки, українець, малописьменний. Проживав у Шапіївці, колгоспник. Трійкою при УНКВС по Київській області 11 жовтня 1937 року засуджений до розстрілу. Вирок виконано 23 жовтня 1937 року. Місце поховання невідомо. Реабілітований у 1989 році.
8 Щеглюк Мусій Порфирійович нар. 1891, уродженець Шапіївки, українець, освіта незакінчена вища. Проживав у Києві, бухгалтер-ревізор українського товариства сліпих. Особливою Нарадою при НКВС СРСР 28 вересня 1938 року засуджений до 8 років позбавлення волі. Реабілітований у 1989 році.

Під час німецько-радянської війни участь у бойових діях брали чимало місцевих жителів, з них 147 осіб нагороджені орденами і медалями[1].

У 1970-х роках у Шапіївці знаходилася центральна садиба колгоспу імені XXI з'їзду КПРС. Працювала восьмирічна школа, бібліотека і клуб[2].

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 455 осіб, з них 99,34% зазначили рідною українську мову, а 0,66% — російську[5].

Економіка

Економічний сектор села представлений ФГ «Добробут» і ТОВ «Агрофірма „Шапіївка“»[2].

Соціальна сфера

У селі діють загальноосвітня школа I–II ступенів, культоосвітні заклади та фельдшерсько-акушерський пункт[2].

Пам'ятки

У Шапіївці знаходиться братська могила воїнів Радянської армії, які загинули в роки Німецько-радянської війни.

Відомі люди

Джерела
  • упор. В. В. Болгов. Міста і села України. Київщина: історико-краєзнавчі нариси. — Київ, 2011. — Т. 2. — 448 с. — ISBN 978-966-1641-31-9.
  • Ульянченко В.І., Сергійчук В.І., Гай А.І., Шевченко С.В., Василинець Р.Д. Упорядкування Гая А.І. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Київська область. — Біла Церква : Буква, 2008. — 1376 с. — ISBN 978-966-7195-95-3.
  • Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Київська область. — Київ : Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.
  • Реабілітовані історією. Київська область. Книга друга. — Київ : Основа, 2007. — Т. 2. — 1040 с. — ISBN 966-699-170-5.

Примітки
  1. Історія міст і сіл Української РСР. Київська область, 1971, с. 596.
  2. Міста і села України. Київщина, 2011, с. 266.
  3. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Київська область, 2008, с. 819.
  4. Реабілітовані історією. Київська область. Книга друга, 2007, с. 757, 759, 774, 782, 785, 787.
  5. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.