Шарвін Юрій Васильович

Юрій Васильович Шарвін (24 червня 1919, Москва - 3 жовтня 1990, Москва) - радянський вчений, фізик-експериментатор, фахівець в галузі фізики низьких температур. Доктор фізико-математичних наук (1962) , академік Академії наук СРСР (1987 [2] ; член-кореспондент АН СРСР з 1970 [3]).

Шарвін Юрій Васильович
Народився 24 червня 1919(1919-06-24)[1]
Москва, Російська СФРР[1]
Помер 3 жовтня 1990(1990-10-03) (71 рік)
Москва, СРСР
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  СРСР
Діяльність фізик
Alma mater фізичний факультет МДУ
Галузь фізика
Заклад Інститут фізичних проблем імені П. Л. Капиці РАН
Ступінь доктор фізико-математичних наук
Батько Шарвін Василь Васильовичd
Нагороди

Біографія

Народився 24 червня 1919 року в Москві [3], в родині професора хімії Василя Васильовича Шарвіна [2].

У 1941 році закінчив Московський державний університет [3] (фізичний факультет [2] ).

З 1941 по 1943 рік працював у Фізико-хімічному інституті імені Л. Я. Карпова [3]. З 1943 по 1990 рік працював в Інституті фізичних проблем АН СРСР .

Похований на Ваганьковському кладовищі [4].

Наукова діяльність

Ю.В. Шарвіну належить низка фундаментальних робіт у галузі фізики надпровідності. На початку 50-их років Ю.В. Шарвін виконав успішні експерименти по виміру глибини проникнення магнітного поля в надпровідники. Розробив методику прямого спостереження структури проміжного стану надпровідника за допомогою нанесення на зразок найтоншого феромагнітного порошку після переходу зразка в проміжний стан. Ю. В. Шарвіним були вперше отримані світлини шарів, що чергуються, нормальної й надпровідної фаз, що ввійшли потім у монографії й підручники з надпровідності. Метод візуального вивчення структури згодом одержав подальше широке застосування. В 1965 р., проводячи роботи зі точковими контактами, Ю. В. Шарвін виявив несподіване явище, вивчення якого в наступних експериментах привело до відкриття динамічного проміжного стану надпровідників. Другий напрямок наукової діяльності Ю. В. Шарвіна – електронні властивості нормальних металів. Найбільш важливими є роботи зі спостереження поздовжнього фокусування електронів у металах за допомогою мікроконтактів. Методика мікроконтактів розвилася в подальших роботах його послідовників і учнів у цілий розділ різноманітної електронної оптики металів. Вона набула застосування в мікроконтактній спектроскопії. В науку увійшов термін формула Шарвіна або "опір Шарвіна" - опір балістичного контакту малого розміру між двома металами. Ю.В. Шарвін - один з авторів відкриття,  «Диплом № 328. Явище перерозподілу енергії носіїв заряду в металевих мікроконтактах при низьких температурах» (співавтори І. К. Янсон, І. О. Кулик, О. М. Омельянчук, Р. І. Шехтер). Він здійснив піонерські експерименти зі спостереження електронної інтерференції в неупорядкованих плівках нормальних металів. Ю. В. Шарвін протягом багатьох років викладав курс фізики низьких температур студентам старших курсів у Московському фізико-технічному інституті, керував діяльністю дипломників та аспірантів. Юрій Васильович був членом редколегії журналу «Фізика низьких температур». [5][6]

Вибрані публікації
  1. Измерение поверхностного натяжения на границе между сверхпроводящей и нормальной фазами, «Журнал экспериментальной и теоретической физики», 1957, т. 33, в. 6;
  2. Наблюдение фокусированных пучков электронов в металле, «Письма в ЖЭТФ», 1965, т. 1, в. 5 (совм. с Л. М. Фишером);
  3. Наблюдение динамического промежуточного состояния сверхпроводников с помощью микроконтактов, «Письма в ЖЭТФ», т. 2, в. 6;
  4. Поверхностное смешанное состояние сверхпроводников первого рода, «Письма в ЖЭТФ», 1969, т. 10, в. 4 (совм. с И. Л. Ландау).[7]
  5. Квантование магнитного потока в цилиндрической пленке из нормального металлв. «Письма в ЖЭТФ», 1981,т. 34, в. 5 (совм. Д.Ю. Шарвиным)
  6. Об одном возможном методе исследования поверхности Ферми. ЖЭТФ 48, 984 (1965)

Нагороди, премії

Примітки
  1. Шарвин Юрий Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Юрий Васильевич Шарвин (К семидесятилетию со дня рождения) // Успехи физических наук, том 158, вып. 3, июль 1989
  3. Шарвин Юрий Васильевич. Биографии учёных
  4. Могила Ю. В. Шарвина
  5. ШАРВИН Юрий Васильевич. Личности.
  6. Юрий Васильевич Шарвин (К 70-летию со дня рождения). Физика низких температур, Т. 15, №6 С. 66 -668 (1989)
  7. Шарвин Юрий Васильевич. Большая Советская Энциклопедия.
  8. Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978. (рос.)
  9. Simon Memorial Prize: past winners // Institute of Physics(англ.)

Посилання
  • Персональна сторінка Шарвін Юрій Васильович на офіційному сайті РАН (рос.)
  • Храмов, Ю. А. Шарвін, Юрій Васильович // фізики : Біографічний довідник / Под ред. А. І. Ахієзера . - Изд. 2-е, испр. і доп. - М. : Наука, 1983. - С. 297. - 400 с. - 200 000 прим.
  • Юрий Васильевич Шарвин, физик-экспериментатор, педагог, ак. АН // Московська енциклопедія. / Гл. ред. С. О. Шмідт . - М., 2007-2014. - Т. I. Особи Москви : [в 6 кн.].
  • Канделябр, який був канделябром
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.