Шарль де Броквіль
Шарль Марі П'єр Альбер, граф де Броквіль (4 грудня 1860 — 5 вересня 1940) — глава бельгійського уряду за часів Першої світової війни. Був лідером Католицької партії. Коли Німеччина порушила нейтралітет Бельгії у серпні 1914, оголосив загальну мобілізацію в країні.
| Шарль де Броквіль Charles de Broqueville | |||
 Шарль де Броквіль | |||
 | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 17 червня 1911 — 1 червня 1918 року | |||
| Монарх: | Альберт I | ||
| Попередник: | Франс Схоларт | ||
| Наступник: | Жерар Кореман | ||
| |||
| 22 жовтня 1932 — 20 листопада 1934 року | |||
| Монарх: | Альберт I Леопольд III | ||
| Попередник: | Жуль Ренкін | ||
| Наступник: | Жорж Тоніс | ||
| Народження: |
4 грудня 1860 Постел, Бельгія | ||
| Смерть: |
5 вересня 1940 (79 років) Брюссель, Бельгія | ||
| Країна: | Бельгія | ||
| Релігія: | Католицька церква | ||
| Партія: | Католицька партія | ||
| Нагороди: | |||
Вторгнення Німеччини 1914 року змусило уряд виїхати у вигнання до Гавра. У цей час у нього виникли суперечки із королем з приводу нейтралітету країни та співпраці з союзниками. Це послабило позиції де Броквіля, та у січні 1918 року останній був змушений піти у відставку з посту міністра закордонних справ, а у травні — з посту глави уряду, втративши підтримку своєї партії.
Де Броквіль також посідав такі посади в різних кабінетах:
- Міністр залізничного транспорту, пошти, телеграфу й телефону (1910–1912)
- Військовий міністр (1912-1917)
- Міністр закордонних справ (1917)
- Міністр реконструкції (1917-1918)
- Міністр внутрішніх справ (1918-1919)
- Міністр національної оборони (1926–1930)
Пізніше Шарль де Броквіль став удруге прем'єр-міністром, цю посаду він займав з 22 жовтня 1932 до 20 листопада 1934 року.