Шаріпутра

Недалеко від міста Раджагаха (столиці країни Магадха) розташовувалися два села з назвами Упатісса і Коліта. У цих двох селах колись жили дві брахманські сім'ї, що дружили між собою. Говорили, що їхня взаємна дружба тривала протягом семи поколінь. В одній з цих сімей одного разу народився Саріпутта, в той же день в інший сім'ї народився Моггаллана. У день наречення дитині брахманської дружини Сарі було дано ім'я Упатісса, оскільки він був сином знатної сім'ї цього села. І по тій же самій причині сина жінки Моггаллі назвали Коліта.

Упатісса і Коліта — двоє друзів з дитинства — мали сильні кармічні зв'язки з минулих життів. Коли хлопчики підросли, вони отримали хорошу освіту і досконало освоїли науки того часу.

Одного разу друзі усвідомили непостоянство і вирушили разом шукати шлях визволення від сансари серед шраманів і пустельників. Їм залишалося знайти того, під чиїм керівництвом вони могли б вести аскетичне життя. Спочатку вони приєдналися до громади учнів шрамана Санджай, потім зустрічалися з іншими вчителями, але ніхто з них не зміг відповісти на питання Шаріпутри і Маутгал'яяни про те як досягти припинення страждання, і прийти до необумовленого щастя. У той час біля Раджагріхи, столиці Магадхи, на запрошення царя Бімбісари, в бамбуковому гаю Венувана розташувався Будда Шак'ямуні зі своєю сангхою. За своїм звичаєм ченці громади вранці вирушали з чашею для подаяння в Раджагріху. Так само чинив і високоповажний Асваджіта, якого і зустрів Шаріпутра. Манера поведінки буддійського ченця, то, як просто і в тому ж час гідно, він тримав себе, справило на Шаріпутру сильне враження. Він подумав, що це або архат або той, хто знаходиться на шляху до досягнення. І вирішив запитати, хто його Учитель і в чому сенс Вчення. Асваджіта зізнався, що сам недавно посвячений у ченці, і не може ще з усією глибиною тлумачити Вчення, але сенс його в тому, що «Все, що схильне до виникнення, то схильне до припинення». Шарипутра при цих словах усвідомив, що в них міститься ключ до звільнення. Він подумав: «Воістину, ось те Вчення, якщо тільки рядок його миттєво звільняє від печалі, Вчення, якого не відали раніше протягом багатьох кальп». І Шаріпутра поспішив до Маутгал'яяни, щоб розповісти йому про зустріч. Згідно з коментарями до сутри, у Шаріпутри з минулих життів був сильний кармічний зв'язок з вченням Будди, завдяки йому він відразу досяг «плоду входження в Потік», коли почув з вуст Асваджіти суть вчення. Друг запропонував Шаріпутрі відправитися негайно ж до Будди, але Шаріпутра, вдячний вчителю Санджаю, захотів розділити з ним добру новину про великого Учителя, щоб разом відправитися до Будди. Шраман Санджая через неправильний погляд і прихильність до свого становища відмовився піти з ними. Тоді друзі удвох вирушили в гай Венувана до Будди.

Будда із Шаріпутрою та Маудгальяяною. Бірма, мармур, 19 ст.

У сутрах описується це так: «немов шафранове море оточувало Переможного: в жовтувато-червоних шатах спокійними рядами з прямими спинами і спрямованими на Джину особами сиділи гідні архати, інші ченці, які нещодавно отримали посвяту. Далі в білому одязі сиділи упасаки, учні-миряни. За ними слухав проповіді народ, що прийшов зі столиці; чітко, розмірено і гулко лунало слово Будди, з численними повтореннями сказаного, з поясненнями, наростаючим і віддаленим гуркотом грому віддавалося воно в серцях слухачів. Підходили нові послідовники, кланялися, потім сідали на вільні місця і завмирали… Будда, побачивши Шаріпутру і Маудгальяяну, що наближалися до нього, сказав своїм оточуючим, що ці двоє, які підходять до нього зараз, будуть першими і благороднішими з учнів Його. Обидва шрамани отримали посвячення в ченці від самого Будди».

Серед всіх послідовників Будди Шаріпутра відрізнявся мудрістю. Він часто був єдиним, хто міг дати точне і детальне пояснення на деякі питання, що задавав учням Будда. Другим видатним учнем Будди, що вважався кращим серед архатів в надприродних здібностях, був Маудгал'яяна. Один Будда перевершував їх всіх в мудрості і здібностях.

Відомо, що Маудгальяяна досяг рівня архата вже на сьомий день після посвяти, що само по собі є рекордно швидким терміном. Шаріпутра досяг архатства через два тижні після свого посвячення. Часто Шаріпутру зображують поруч з Буддою Шак'ямуні. Він стоїть у вицвілому чернечому одязі, з посохом мандрівного ченця.