Шаріфов Юрій Багірович
Юрій Шаріфов (25 травня 1946 — 21 липня 2017) — український музикант, музикознавець, композитор і педагог, один з перших рокерів України. Бас-гітарист групи «Open Blues Band», автор камерно-інструментальних і симфонічних творів, джазових композицій та естрадних пісень. Музикант співпрацював з Софією Ротару, Володимиром Івасюком, Назарієм Яремчуком та багатьма іншими виконавцями.
Шаріфов Юрій Багірович | |
---|---|
| |
Народився |
25 травня 1946 Львів, Українська РСР, СРСР |
Помер |
21 липня 2017 (71 рік) Львів, Україна |
Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
Країна | Україна |
Діяльність | музикант, композитор, музикознавець, музичний педагог |
Alma mater | Львівське музично-педагогічне училище імені Філарета Колесси |
Знання мов | українська, російська і перська |
Членство | Національна спілка композиторів України |
Біографія
Народився 25 травня 1946 року у Львові. Мав ірано-грецько-українське коріння. Батько народився у місті Бамі на півдні Ірану, а мати у Ніжині, що на Чернігівщині. Батько поїхав вчитися гри на трубі у консерваторію в Баку, потім служив у радянській армії, де його прізвище «Шаріф» записали як «Шаріфов». Завдяки військовій службі батько потрапив у Ніжин, де зустрів майбутню дружину, а згодом вони переїхали працювати у Львів.[2]
Юрій з дитинства знав, що буде тільки музикантом.
Не було такого, що я цю музику для себе відкрив у якомусь віці, я з нею і у ній ріс. Не бігав у подвір'ї, як решта хлопців. Мене ніколи в житті не цікавили ні машинки, ні літачки, ні механізми. Колись тато купив мені дитячу залізницю, а я замість бавитися зняв з вагончиків дашки, і. слухаючи музику, грав ними наче на скрипці. |
З дитинства слухав радіо з Варшави, де не було радянської пропаганди і постійно крутили Френка Сінатру, Доріс Дей, Елвіса Преслі, Білла Хейлі… Згодом грав на скрипці й електрооргані, але мав симпатію до ритму, тож кінець кінцем став бас-гітаристом.[3]
Отримав три музичні освіти — скрипаля, музикознавця і композитора. Вчився у музучилищі. У середині 60-х був одним з перших, хто почав грати рок в Радянському Союзі.
Познайомився з альтистами Ігорем Сулигою, який грав на барабанах, і Юрієм Башметом, який грав на гітарі. Зібралися у тріо, без назви, схоже до Cream: бас, барабани і гітара.[3] Згодом запросили у філармонію, в естрадний ансамбль. Після гастролей зрозумів, що це не до душі. Перебивався випадковою роботою: робив програму ленінградського фольк-рокового колективу, потім групі Владимирские удальцы, далі працював з Олегом Ухнальовим.
1965-го у складі самодіяльного ансамблю «Електро» (Львівського Будинку культури енергетиків заводу «Львівприлад») грав естрадну музику та пісні: спочатку англомовні або фактично інструментальну музику.[4]
Почали грати і в інших місцях — клубі в костьолі Марії Магдалини, в клубі університету чи в клубі міліції на Січових Стрільців, далі у клубі «Газ», що був статусним місцем. Вів музичну передачу на львівському радіо, вона існувала два роки.
Ми стали крутими і відомими, я почав писати пісні. На Львівському радіо записували фонограми для деяких виконавців. І нас навіть зробили офіційним Ансамблем Львівського радіо і телебачення. У нас виходили такі досить дивні речі. Наприклад, перегравали пісню Козака „Стрийський парк“ на електрогітарах. Або грали фрагмент балету Чайковського „Лебедине озеро“ у біг-біг варіанті. |
У 70-х — 80-х рр. грав у чернівецьких ансамблях «Смерічка», «Червона Рута» (музичний керівник). У 1977 році заснував ансамбль «Жива Вода», був його керівником. Пісню «Звідки в тебе очі сині» ансамблю «Жива вода» деякі музикознавці називають першою українською рок-піснею.[джерело?] По суті, українські естрадні пісні ансамбль виконував у стилях диско та фанк, синтезуючи їх.[5] У «Живій воді» починали кар'єру Лілія Сандулеса та Іво Бобул.
У складі джаз-, рок-, поп-, фолк-груп та з сольними концертними програмами гастролював у 24-х країнах. Учасник сотень фестивалів. Співпрацював з багатьма особистостями (Софія Ротару, Юрій Башмет, Назарій Яремчук, Володимир Івасюк, Лілія Сандулеса, Іво Бобул, Олександр Сєров, Ігор Саруханов та багато інших).
Отримав статус найкращого басиста Радянського Союзу.[6]
З середини 70-х рр. активно працював у сфері електронної музики.[7] Вів авторські музичні програми («Ексклюзив») на легендарному радіо «Ініціатива».[8]
Якийсь час Юрій Шаріфов працював у Сокалі викладачем по класу скрипки у музичній школі.[9][коли?] Викладав «Історію естрадних стилів» у консерваторії.[10] Автор першого в Україні спеціального курсу з історії, теорії та практики джаз-, рок- та поп-музики для вищих навчальних закладів.[11]
Член журі багатьох фестивалів, багаторічний член та голова журі українського рок-фестивалю «Тарас Бульба»[12][13], «Таланти Франкового університету»[6] тощо. Учасник багатьох музичних і культурних проектів.[14]
У 2005 році було створено гурт Open Blues Band — «відкритий блюз-бенд».[4] Гурт часто брав участь у численних фестивалях: «Флюгери Львова»[15], Лівий Берег[16] та ін.
Ми з «Open Blues Band» спеціально не записуємо платівку, бо граємо щоразу по-іншому, щоразу ліпше. Тому записувати композицію, яку ми невдовзі зіграємо цікавіше, не маємо потреби — ми вже не в тому віці й не того статусу, щоби комусь щось доводити. Ми задоволені, що своїми виступами шокуємо іноземних профі, які відмовляються вірити, що ми з України, коли граємо свою музику, правильно, автентично, так, як вона і має звучати. Тому й не поспішаємо записувати альбом — не хочеться залишати на пам'ять щось недовершене. Якби ми зупинились у розвитку, можливо, випустили би платівку, але не в Україні. Дешевше і швидше записуватися у США чи Великій Британії, де студії працюють за світовими стандартами, аніж у нас мучитися із поганим звуком. | ||
— Юрій Шаріфов [17] |
Разом із гуртом Open Blues Band, Юрій Шаріфов отримав нагороду «BOOM AWARDS 2016» у номінації «Золотий фонд естради», яку заснував журнал «BOOM plus TV». 2016.[3]
Мав квиток № 1 у першому і єдиному в Україні фан-клубі «Бітлз», який отримав «за заслуги у рок-музиці».[2]
Член координаційної ради з питань джаз-, рок- та поп-музики Міністерства культури і туризму України.[коли?]
Автор музичних рубрик багатьох газет Чернівців та Львова. Дискографія — понад 15 компакт-дисків.[19]
Навесні 2017 планував робити сольний концерт ембієнту.
Помер 21 липня 2017.[20] Похований 26 липня на Личаківському кладовищі (поле № 50).[21]
Примітки
- https://city-adm.lviv.ua/news/government/241237-yuriia-sharifova-pokhovaiut-zavtra-na-lychakivskomu-kladovyshchi
- Юрій Шаріфов: Дивує популярність кітчу в українській музиці | Золотий Фонд української естради. www.uaestrada.org (укр.). Архів оригіналу за 26 липня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- Юрій Шаріфов: інтимно про музику і не лише | Збруч. zbruc.eu. Процитовано 26 липня 2017.
- «Юрій Шаріфов був дитиною, яка усе життя жила музикою». Високий замок online (uk-UA). 24 липня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- ВІА «Жива вода» - Українська музика та звукозапис. www.ukrmusic.org (укр.). Архів оригіналу за 23 червня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- Юрій Шаріфов: “Якщо щось робиш – роби найкраще”. Каменяр (укр.). Процитовано 26 липня 2017.
- group, ПравдаТУТ media. Помер один з перших рокерів України Юрій Шаріфов - Новини - ПравдаТУТ телеканал. pravdatut.ua (укр.). Архів оригіналу за 25 липня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- POSTUP/BRAMA - Спочатку була ініціатива. postup.brama.com. Процитовано 26 липня 2017.
- Open Blues Band – королі музики – Голос Сокальщини. golossokal.com.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2017.
- Форум Рідного Міста - Юрій Шаріфов. misto.ridne.net. Процитовано 26 липня 2017.
- КОРНЕЛЮК, Інна (20 червня 2006). Блюз для дорослих. postup.brama.com. Процитовано 26 липня 2017.
- Архів : Тарас Бульба-2004 | Офіційний сайт рок-фестивалю «Тарас Бульба». www.tarasbulba-fest.kiev.ua. Архів оригіналу за 14 липня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- Битва під Дубно: переможців не судять? - Львівська Поштa. www.lvivpost.net (укр.). Процитовано 26 липня 2017.
- Помер відомий львівський музикант Юрій Шаріфов • Фотографії старого Львова. Фотографії старого Львова (uk-UA). 22 липня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- Концерт джаз-рокового колективу «Open Blues Band» – Афіша Львів. Афіша Львів (uk-UA). Процитовано 26 липня 2017.
- Криївка: фЕСТИВАЛЬ ЛІВИЙ БЕРЕГ – новий клуб мистецького життя Львова!. Українська правда - Блоги. Процитовано 26 липня 2017.
- Юрій Шаріфов: «Для багатьох джаз виявляється арабською музикою» | uajazz.com, всё о джазе в Украине и об украинском джазе. uajazz.com, всё о джазе в Украине и об украинском джазе (ru-RU). 8 грудня 2010. Процитовано 26 липня 2017.
- НСКУ :: Ш. composersukraine.org (англ.). Процитовано 26 липня 2017.
- Master. учасники. dzyga.com (ua-ua). Процитовано 26 липня 2017.
- Помер відомий львівський музикант, музикознавець, композитор і педагог Юрій Шаріфов. Високий замок online (uk-UA). 22 липня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- Завтра у Львові поховають Юрія Шаріфова. Форпост (uk-UA). 25 липня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
Джерела
- Юрій Шаріфов. Останнє інтерв'ю. Варіанти (uk-UA). Процитовано 26 липня 2017.
Посилання
- Юрій Шаріфов. Discogs (англ.). Процитовано 26 липня 2017.
- Юрій Шаріфов - пісні, біографія - Українські пісні. www.pisni.org.ua (укр.). Процитовано 26 липня 2017.
- Благодійні концерти "Граємо для Ярека" у Львові. www.lwow.msz.gov.pl (укр.). Процитовано 26 липня 2017.
- Окаринський, Володимир. Нарис історії західноукраїнської (галицької) рок-музики ((1960-і — початок 1980-х рр.).[недоступне посилання з серпня 2019]
- Інтерв'ю
- Сирцов, Олександр (четвер, 8 жовтня 2015 р.). Львівський репортаж: «Тільки у Львові» має яскраву мелодію – Юрій Шаріфов. Львівський репортаж. Процитовано 26 липня 2017.
- Сирцов, Олександр (четвер, 15 жовтня 2015 р.). Львівський репортаж: «Тільки у Львові» має яскраву мелодію – Юрій Шаріфов (2). Львівський репортаж. Процитовано 26 липня 2017.
- Юрій Шаріфов: Дивує популярність кітчу в українській музиці | Золотий Фонд української естради. www.uaestrada.org (укр.). Архів оригіналу за 26 липня 2017. Процитовано 26 липня 2017.
- Юрій ШАРІФОВ: “Лілю Сандулесу знайшов в селі” | ХайВей. h.ua. Архів оригіналу за 28 квітня 2015. Процитовано 26 липня 2017.
- Форум Рідного Міста - Юрій Шаріфов. misto.ridne.net. Процитовано 26 липня 2017.
- Вольфганг Хаффнер не грає танцювальний джаз. music.com.ua. Архів оригіналу за 17 березня 2008. Процитовано 26 липня 2017.