Шахта «Іббенбюрен»

Шахта «Іббенбюрен» (нім. Ibbenbüren) компанії RAG Anthrazit Ibbenbüren GmbH — одна з найглибших (1545 м) кам'яновугільних шахт у світі (ФРН, Іббенбюренський басейн).

Bergwerk Ibbenbüren
Шахта «Іббенбюрен»
Головний вхід із спорудами 1925 року (праворуч) та 1927 року (на задньому плані)
Країна  Німеччина
Розташування м. Іббенбюрен
52°17′13″ пн. ш. 7°44′17″ сх. д.
Власник RAG Anthrazit Ibbenbüren GmbH
Фактичний видобуток 1,9 млн т/рік
Марка вугілля антрацит
Категорія за газом газова
Рік будівництва 1846[1][2]
Рік закриття 2018
Кількість працівників 2260
Технологічна схема
Пластів в роботі 4
Схема розкриття вертикальними стволами
Система розробки стовпова
Основні горизонти 339,3; 391,1; 414,9; 603,3; 868; 1545 м
Кількість стволів 6
Кількість лав 7
Навантаження на лаву 1255 т/добу
Глибина розробки до 1545 м
Запаси вугілля
Вугільний басейн
(район, родовище)
Іббенбюренський
Додаткова інформація
 Шахта «Іббенбюрен» у Вікісховищі

Характеристика

Запаси антрациту оцінюються в 50 млн т. Родовище містить 4 пласти антрациту вестфальского ярусу верхнього карбону. Середня потужність пластів 1,52 м. Кути падіння пластів до 10°. Один з пластів розкритий на глибині 1545 м. Шахтне поле розкрите 6 вертикальними стовбурами. Характеристика вугілля: вміст летких 5-6 %, зольність 3 %, вміст сірки 1 %, теплота згоряння 35,3 МДж/кг.

Технологія розробки

На шахті 7 комплексно-механізованих лав. Управління покрівлею ведеться способом обвалення. Виїмка вугілля в лавах проводиться з допомогою стругів. Середня довжина лави 242 м, середньодобове посування 2,73 м, навантаження 1255 т. Основний вид транспорту по головним виробкам конвеєрний. Продуктивність збагачувальної фабрики до 900 т/год (4,4 млн т в рік). Застосовується флотація. Є також брикетна фабрика (продуктивність 200 т/год). Шахта газова. За допомогою системи дренажу метану щодня на поверхню видається близько 500 тис. м³ газу, з яких приблизно 90 % використовується. На шахті зайнято 2260 робітників.

Примітки

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.