Швайківка

Шва́йківка село в Україні, в Бердичівському районі Житомирської області. Населення становить 966 осіб.

село Швайківка
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Бердичівський район
Громада Швайківська сільська громада
Облікова картка Швайківка 
Основні дані
Населення 966
Площа 2,525 км²
Густота населення 382,57 осіб/км²
Поштовий індекс 13331
Телефонний код +380 4143
Географічні дані
Географічні координати 49°59′31″ пн. ш. 28°30′09″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
223 м
Водойми р. Гнилоп'ять
Місцева влада
Адреса ради 13331, с. Швайківка
Карта
Швайківка
Швайківка
Мапа

 Швайківка у Вікісховищі

Географія

Селом протікає річка Гнилоп'ять.

Історія

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі П'ятківської волості Житомирського повіту Волинської губернії мешкало 894 особи, налічувалось 87 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, кузня і 2 водяних млини[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1277 осіб (636 чоловічої статі та 641 — жіночої), з яких 1263 — православної віри[2].

У 1906 році в селі було 226 дворів та 1321 мешканців[3].

У грудні 1920 року місцеві мешканці, обурені діями загону, який прибув для збору податків і продовольства, побили продармійців і представників радянської влади. У подальшому в 1930-х роках учасники тих подій були піддані репресіям і звинувачувалися за участь у політичних бандах, антирадянських організаціях тощо[4].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1130 осіб, з яких 517 чоловіків та 613 жінок[5].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 961 особа[6].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:

МоваВідсоток
українська 99,17 %
російська 0,83 %

Релігія

Свято-Різдво-Богородичний храм. Належить до УПЦ. Настоятель протоієрей Вячеслав Губенко.

Галерея

Примітки

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-22)
  3. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  4. Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 13.
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Джерела

  • Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область: У 7 кн. — Житомир : Знання України, 2006. — Т. 1. — 724 с. — ISBN 966-655-220-5.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.