Швець Олександр Васильович

Народився в 1971 році у місті Олександрія (Кіровоградська область). Навчався в Олександрійській школі № 2 ім. Горького. Закінчив ПТУ № 17 — за фахом «слюсар зі складання металевих конструкцій» та «налагоджувальник холодноштампувального устаткування». Продовжив навчання в Олександрійському індустріальному технікумі — за фахом техніка-технолога з обробки металів різанням. Працював слюсаpeм-складальником мeталоконстpукцiй у ТОВ "Електромеханічний завод «ЕТАЛ», згодом майстром з виробничого навчання у ПТУ № 17, з 2013 року — в ТОВ ЗПТУ «Віра-Сервіс Інтермаш». Полюбляв займатися плаванням та велоспортом.

В 2015 році був призваний до Збройних Сил України за мобілізацією, з 2016-го - проходив службу за контрактом. Молодший сержант, навідник 2-го мінометного взводу мінометної батареї батальйону морської піхоти 36 ОБрМП.

11 березня 2018 року загинув в ранішню пору поблизу с. Широкиного від множинних осколкових поранень — під час виконання бойового завдання із перевезення набоїв та оснащення: на зворотньому шляху вантажівка підірвалась на міні, водій зазнав мінно-вибухової травми, що несумісна з життям.

Похований 14 березня 2018 року на військовому кладовищі м. Олександрії, в місті - оголошено День жалоби.

Залишились мати, дружина та дорослий син.

• Указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[1].

• У квітні 2021 року, в м. Олександрії, нa будівлі школи, де нaвчaвся військовослужбовець, було відкрито Меморіaльну дошку в пaм’ять про зaгиблого в зоні AТО Олександра[2].

• Швець Олександр Васильович // Книга пам'яті
• Втрати української Армії в березні