Шевченки (Харків)

Шевченки́— історичний район на сході міста Харківа, частина Салтівки. Колишнє село яке увійшло до меж міста.

Шевченки
Харків
Загальна інформація
Район (у місті) Київський
Транспорт
станції метрополітену: Салтівська лінія:

Район розташований у заплаві річки Харків на її лівому (південному) березі. Обмежений з півночі заплавою струмка Глибокий, зі сходу вулицею Академіка Павлова, з півдня ринком Барабашово, із заходу заплавою річки Харків. Знаходиться на території Київського адміністративного району міста.

Максимальна висота над рівнем моря (1937-1941) - 143,5 м. Населення Шевченок - 10 тисяч осіб.

Історія

Наприкінці XVIII або на початку XIX заснований хутір Шевченків у заплаві річки Харків на її правому березі, за з передмістям Журавлівка по вулиці Журавлівська (сучасна Шевченка).

На військово-топографічних картах Шуберта середини XIX століття Шивченків хутір (рос. дореф. Х.Шивченковъ) розташований на правому березі річки Харків [1], а на місці нинішнього району Шевченки був Лащенків хутір (рос. дореф. Х.Лащенковъ)[2]. Між хутором Лащенкова, розташованим нижче за течією річки на лівому схилі Глибокого струмка і хутором Рижова[3], що знаходився вище за течією річки Харків на правому схилі Кітлярчиного яру, в 1860-х роках знаходився стеариновий завод.

На мапі 1876 року Шевченків хутір (рос. дореф. хут Шевченковъ) розташований на правому березі річки Харків східніше від Журавлівки на Журавлівській вулиці[4].

На україномовній мапі Харківської округи 1927 року, село Шевченків (яке як і раніше розміщувалося на правому березі річки Харків) позначено також як «Свинячий» і мало власну сільраду. На лівому березі річки Харків присутній населений пункт Рижий, але відсутній Лащенківський[5].

На початку 1930-х років в місцині де у ХІХ столітті було вказато хутір Лащенківський, вже існує радгосп «городини» (овочевого напряму), якому надали ім'я командувача Першою Кінною армією РСЧА (вибила з Харкова Добровольчу армію 10-12 грудня 1919 року), С.М. Будьонного.

1937-1940 роках, напередодні початку Радянсько-німецької війни, в селі Шевченки було 258 дворів, цегельний завод, радгосп імені Будьонного та Шевченківська сільрада. На хуторі Рижий[6] (колишній Рижова), що розташовувався безпосередньо на південному березі річки Харків вище за її течією, було 30 дворів[7].

На території Харкова, а зокрема Салтівки, розгорталися бойові дії радянсько-німецької війни (1941-1945 років) війни, найжорстокіші бої відбувалися у лютому-березні та серпні 1943 року. 11 березня 1943 року у селі Шевченки, була одна з наймасштабніших битв між радянськими та німецько-нацистськими військами. З німецької сторони наступали підрозділи 3-ї танкової дивізії СС "Мертва голова" з використанням танків "Тигр". З радянського боку Шевченки обороняли 210 батальйон 17-ї бригади військ НКВС, 391 танковий батальйон 179-ї окремої танкової бригади і 2 гармати калібром 76 мм з винищувально-протитанкового полку. За один день радянські воїни підбили і спалили 11 танків, 8 бронетранспортерів, 10 автомашин і знищили понад 150 солдатів і офіцерів противника. Але німцям все ж вдалося взяти Шевченки, а 16 березня 1943 року захопити і весь Харків.[8]

У 1950-60 хх. роках Шевченки були приєднані до Харкова і стали частиною майбутнього житлового масиву Салтівка.

Пам'ятки
  • Журавлівський гідропарк, місце відпочинку.

Річки, струмки
  • Харків — ліва притока Лопані.
  • Кітлярчин Яр[9] — ліва притока річки Харків.
  • Глибокий Яр [10] — ліва притока річки Харків. Тече вздовж вулиці Владислава Зубенка.
  • Журавлівське водосховище на річці Харків. Має дві частини, розділені греблею Героїв Праці.

Транспортні комунікації

Шевченки з'єднуються:

  • з Московським проспектом - вулицею Академіка Павлова.

З центром міста Шевченки пов'язує Салтівська лінія метрополітену.

З іншими районами Шевченки також пов'язує лінія трамвая:

  • № 27 — до Московського проспекту, Кінного ринку, ст.м. Захисників України, проспекту Гагаріна та району Новожаново по вул. Академіка Павлова.

Шевченки на мапах різних років
  • Шевченки на мапі 1868 року
  • Шевченки на мапі 1869 року
  • Шевченки на мапі 1876 року
  • Шевченки (Свинячий) на мапі 1927 року
  • Шевченки на мапі 1938 року
  • Шевченки на мапі 1940 року

Примітки
  1. Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXIII, лист 14, 1869 год // Х. Шивченковъ (рос.).
  2. Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXIII, лист 14, 1869 год // Х. Лащенковъ (рос.).
  3. Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXIII, лист 14, 1869 год // Х. Рыжова (рос.).
  4. Багалей, Д. И. Альбом старинных планов г. Харькова, снимков его видов и портретов его деятелей : Прилож. ко 2-му Т. «Истории города Харькова» / Д. И. Багалей, Д.П. Миллер. – Репринт. изд. – Х., 1993. – 69 с. (рос.).
  5. Мапа Харківської округи на 1 січня 1927 року. Видання Харківського Окрвиконкому.
  6. Километровая карта РККА M-37 (А): Курская, Белгородская, Воронежская и Харьковская области // Шевченки (рос.).
  7. Карта-километровка Харькова и окрестностей РККА, 1941 год. // Х. Рыжий (рос.).
  8. Салтовка- арена битв Второй мировой. kh.vgorode.ua. Процитовано 26.05.2017.(рос.)
  9. Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXIII, лист 14, 1869 год // Китлярчинъ яръ (рос.).
  10. Трёхвёрстная военно-топографическая карта Российской империи, ряд XXIII, лист 14, 1869 год // Глубокий яръ (рос.).

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.