Шевченко Віктор Олексійович

Народився 19 вересня 1949 року в місті Києві. 1975 року закінчив географічний факультет Київського університету. Працював у 1975—1995 роках в інституті географії НАН України, де 1983 року заочно закінчив аспірантуру. Кандидатська дисертація (науковий керівник доктор географічних наук, професор А. П. Золовський) на тему: «Системное картографирование онкологической заболеваемости населения (на примере Украинской ССР)». Працював у напрямах медико-географічного та комплексного атласного картографування: розробив і склав Атлас злоякісних пухлин серед населення України (1986); уклав окремі карти Атласу Донецької області (1982), Атласу захворюваності злоякісними пухлинами населення окремих країн-членів РЕВ (1983); Атласу туриста Українських Карпат (1987); Атласу Чернігівської області (1991). Співавтор стінних навчальних карт для середньої школи: «Україна. Рослинний та тваринний світ» (1995) та «Україна. Лісопромисловий комплекс» (1996). Брав участь у розробці територіальних комплексних схем охорони природи Донецької області (1986–1988), міста Запоріжжя (1989—1991). Працював у колективі авторів з розробки концепції ризику зараження населення окремими інфекціями, що набуло втілення в атласі «Риск заражения населения сибирской язвой, столбняком, аскаридозом, туляремией, лептоспирозом в УССР» у 25 томах-випусках (за кількістю областей України) у 1989 році. Брав участь у підготовці національних доповідей про стан природного навколишнього середовища в Україні у 1992 та 1994 роках.

У 1989 році визначив точку географічного центру України в смт Добровеличківка Кіровоградської області, де у 1991 році було встановлено пам'ятний знак. У 1992–1995 роках працював у складі Міжвідомчого Антарктичного Комітету, нині Національний антарктичний науковий центр. Викладав географічні дисципліни у Київському педагогічному інституті імені М. Горького у 1983—1986 роках; Ніжинському педагогічному інституті імені М. Гоголя у 1987—1992 роках; Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна у 1994—1996 роках.

У Київському університеті з 1995 року завідує науково-дослідною лабораторією геодезії, картографії та фотограмметрії географічного факультету. З 1998 року професор за сумісництвом. Захистив докторську дисертацію на тему: «Теоретико-методичні основи медико-географічного аналізу території України» 1997 року. З 1998 року член спецради з захисту дисертацій Київського університету (з 2001 заступник голови ради, з 2006 року — голова ради). З початку 1999 року член експертної Ради з географічних наук вищої атестаційної комісії України. З 1999 року представник України в Комісії з теоретичної картографії Міжнародної картографічної асоціації (ICA). У 1993 році обраний членом-кореспондентом Української екологічної академії, у 2000 році академіком Міжнародної московської академії дитячо-юнацького туризму та краєзнавства. Міжнародні зв'язки: кафедра, яку він очолював здійснювала зв'язки з науковими та освітніми установами світу завдяки участі в роботі Міжнародної картографічної асоціації — МКА (зокрема членом комісії з теоретичної картографії цієї організації був професор В. О. Шевченко), значною мірою сприяв узгодженню змісту навчальних програм в межах УМО Євразійської Асоціації університетів, організації Міжнародних картографічних конференцій.

Нагороджений Золотою медаллю Виставки досягнень народного господарства СРСР за розробку концепції ризику зараження населення окремими інфекціями, що набуло втілення в атласі 1991 року. Диплом Географічного товариства СРСР «За видатні праці в галузі географічних наук» (1991), відзнакою «Золотой компас» Московської міжнародної академії дитячо-юнацького туризму та краєзнавства (2004), «Відмінник вищої освіти» 2008 року.

Почесний громадянин смт Добровеличківка.

Автор понад 410 наукових праць, у тому числі 13 монографій, 9 навчальних і навчально-методичних посібників, 1 підручника. Автор декількох статей у Географічній енциклопедії України. Підготував 6 кандидатів наук та 1 доктора наук. Основні праці:

1. Медико-географическое картографирование территории Украины / В. А. Шевченко; Отв. ред. Л. Г. Руденко; Ин-т географии НАН Украины. — Київ: Наукова думка, 1994. — 160 с. (рос.)
2. Загальна медична географія світу: монографія. — Київ, 1998. — 178 с. (у співавторстві з Гуцуляком В. М., Нечипоренко Г. Л.).
3. Тричі перший (до 200-річчя навколосвітньої подорожі видатного мореплавця та географа Юрія Лисянського (1803-1806)) // Ніжинська старовина: Науковий історико-культурологічний збірник. — 2006. — Вип. 2(5). — С. 147—150.
4. Центризм та центричність в географії. — Київ: Ніка-Центр, 2006. — 156 с. — ISBN 966-521-391-1.
5. Дивосвіт геозображень. — Київ: Ніка-Центр, 2007. — 250 с. — ISBN 978-966-521-442-7.

1. Келлер А. А. Медицинские географы РГО. — СПб.: РЕТЯОС, 2003. — 143 с. (рос.)
2. Географічний факультет у персоналіях / авт. кол.: Я. Б. Олійник, С. Ю. Бортник, М. Д. Гродзинський та ін. — Київ, 2008. — 190 с.