Шевченко Михайло Євгенович
Миха́йло Євге́нович Шевче́нко (1906, Іллірія, Слов'яносербський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія — 1967, Одеса, Одеська область, Українська РСР, СРСР) — український радянський діяч, голова виконавчого комітету Ворошиловградської обласної ради депутатів трудящих (1940–1942). Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (1938–1947).
Шевченко Михайло Євгенович | |
---|---|
| |
Народився |
1906 Іллірія, Слов'яносербський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Помер |
1967 Одеса, Одеська область, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР |
Національність | українці |
Діяльність | політик, чиновник |
Посада | депутат Верховної Ради УРСР |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
Біографія
Народився 1906 року в бідній селянській родині в селі Іллірія, тепер Лутугинський район, Луганська область. У 1908 році померла мати, а в 1916 році — батько. З тринадцятирічного віку наймитував у заможних селян в селі Мала Юр'ївка на Донбасі.
До 1923 року працював вантажником на вантаженні вугілля шахти № 5, був чорноробом на будівництві Паркомунівської електростанції та на інших роботах.
У 1923–1925 роках — залізничний робітник транспортного цеху рудоуправління «Паризька комуна» на Донбасі.
З лютого 1925 по березень 1926 року — сортувальник листів при Алчевському районному відділі зв'язку.
З березня 1926 по 1929 рік — помічник машиніста, машиніст парового крану Алчевського (Ворошиловського) металургійного заводу на Донбасі.
З 1929 по липень 1932 року — заступник начальника копрового цеху Ворошиловського металургійного заводу імені Ворошилова.
З 1932 року — парторг копрового цеху, парторг механічного цеху, секретар парткому мартенівського цеху, секретар парткому доменного цеху Ворошиловського металургійного заводу імені Ворошилова Донецької області.
У 1935 році — парторг транспортного цеху тресту «Ворошиловвугілля» Донецької області.
З вересня по грудень 1935 року навчався на Донецьких обласних курсах інструкторів райпарткомів. Без відриву від роботи закінчив вечірній дворічний комуністичний вуз (комвуз).
У січні 1936 — травні 1937 року — інструктор Ворошиловського міського комітету КП(б)У Донецької області.
У травні — грудні 1937 року — 2-й секретар, у грудні 1937 року — червні 1938 року — 1-й секретар Ворошиловського міського комітету КП(б)У Донецької області.
26 червня 1938 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання від Ворошиловської сільської виборчої округи № 294 Ворошиловградської області.
У червні — вересні 1938 року — заступник голови Організаційного комітету Президії Верховної Ради Української РСР у Ворошиловградській області.
У вересні 1938 — січні 1940 року — голова Організаційного комітету Президії Верховної Ради Української РСР у Ворошиловградській області.
7 січня 1940 — 1942 року — голова виконавчого комітету Ворошиловградської обласної ради депутатів трудящих.
З 1942 року — на відповідальній роботі в Раді Народних Комісарів Української РСР.
Станом на 1945–1948 роки — секретар Сумського міського комітету КП(б)У.
Нагороди
- орден Леніна (7.02.1939)
- орден Трудового Червоного Прапора (23.01.1948)
- медалі
Посилання
Джерела
- Шевченко Марко Пилипович : облікова картка й автобіографія депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 292–293.
- Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 80.
- Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР] : газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
- Шевченко Михаил Евгеньевич // Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза (1898–1991). (рос.)
- Михаил Евгеньевич Шевченко // Більшовицький шлях : газета. — Ворошиловськ, 1938. — № 111 (2313). — 18 травня. — С. 2. (рос.)