Шемет Сергій Михайлович
Сергій Михайлович Шемет (6 червня 1875, хутір Олександрівка, Лубенський повіт, Полтавська губернія — 5 травня 1957, Мельбурн, Австралія) — український громадський та політичний діяч, журналіст та діяч монархічного руху. Один із засновників Української Партії Хліборобів — Демократів.
| Сергій Михайлович Шемет | |
|---|---|
 | |
| Народився |
6 червня 1875 х. Олександрівка, Лубенський повіт, Полтавська губернія,  Російська імперія |
| Помер |
5 травня 1957 (81 рік) Мельбурн, .svg.png.webp){kind=small} Австралія |
| Діяльність | Політик, публіцист |
| Alma mater | Технологічний Інститут Імператора Миколи I |
| Партія | УДХП |
| Конфесія | православний |
| Рід | Шемети-Кежгайли |
| Родичі | брати Володимир, Микола |
 Герб Герб Лебідь | |
Біографія
Походить зі старовинного шляхетського роду Шеметів-Кежгайлів. Землевласник із Полтавщини. Закінчив Технологічний інститут у Петербурзі, де очолював Українську студентську громаду.
У 1900 році заснував культурне товариство «Родина».
З 1902 року — провідний діяч Української Народної Партії.
З 1905 року видавець у Лубнах газети «Хлібороб».
У 1917 році у Лубнах був співзасновником Української Партії Хліборобів — Демократів.
У квітні 1918-го належав до ініціаторів скликання Хліборобського конгресу, на якому було проголошено Гетьманом України Павла Скоропадського. У період Гетьманату виступав за українізацію гетьманського уряду, не підтримував ідеї збройного повстання проти Павла Скоропадського.
На еміграції з 1919 року разом з В. Липинським активний у монархістському Українському Союзі Хліборобів-Державників (1920). У 1920—1925 рр. працює співредактором журналу «Хліборобська Україна» та інших гетьманських видань. Під час перебування в еміграції був особистим секретарем Гетьмана Павла Скоропадського та членом Ради Присяжних. На еміграції мешкав у Тарнові, Відні, Берліні, Парижі. Згодом жив у Австралії. Був одним із засновників Союзу українських організацій Австралії.
Вшанування пам'яті
В Полтаві існує провулок Братів Шеметів[1].
В Лубнах існує вулиця Братів Шеметів.
Праці
- Сергій Шемет. Микола Міхновський (Посмертна згадка)
- Сергій Шемет. Полковник Петро Болбочан. (Замітки до історії Запорожського Корпусу 1917—1919 рр.)
- Нація в поході (1941)[2]
- Самостійність, як нездійсненна ідея, як декларація, як державний чин (1928)
- Огляд українського хліборобського руху на еміграції в першій половині 1921 року (1921)
- До історії Української Демократично-Хліборобської партії (1920)
- В. К. Липинський при громадській роботі(1931)
Примітки
- Розпорядження голови Полтавської ОДА. Архів оригіналу за 29 травня 2016.
- Шемет С. (1941). Нація в поході.
Джерела
- Осташко Т. С. Шемет Сергій Михайлович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 627. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Шемет Сергій // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2082. — 1000 екз.
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989. — Т. 10. — C. 3840.
- Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. — Т. 2. Від середини XVII століття до 1923 року. — К.: Либідь, 1992. — 608 с. — ISBN 5-325-00300-3.