Шерман Ісай Львович

Шерман Ісай Львович (28 грудня 1911 (10 січня 1912), м. Бахмут Катеринославської губернії — 15 грудня 1989, Харків) — історик, історіограф, доктор історичних наук (1956), викладав у Харківському державному університеті (1945–1989).

Шерман Ісай Львович
рос. Исай Львович Шерман
Народився 28 грудня 1911 (10 січня 1912)
Бахмут, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 15 грудня 1989(1989-12-15)
Харків
Поховання 13-е міське кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність історик
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Галузь історія, історіографія
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Ступінь доктор історичних наук
Аспіранти, докторанти Куделко Сергій Михайлович
Нагороди

Біографія

Народився у родині службовця. У 1927 році закінчив 7-річну школу і вступив до фабрично-заводського училища при одному із заводів м. Луганська. У 1929 році став студентом історичного факультету спочатку Луганського, а потім Харківського педагогічного інституту. У 1933 році, після закінчення педінституту, працював науковим співробітником, директором Всеукраїнського центрального архіву давніх актів (Харків). Свою роботу в архіві поєднував з навчанням в аспірантурі при Центральному архівному управлінні УРСР[1].

Освітня та наукова діяльність

Після закінчення аспірантури працював викладачем Харківського педагогічного інституту (1936–1941).

Наприкінці 1930-х років працював директором Всеукраїнського центрального архіву революції (м. Харків). У 1939–1942 роках — начальник кафедри соціально-економічних дисциплін у школі НКВС СРСР (спочатку школа знаходилася в Харкові, а з 1941 року — у Москві). У 1942–1945 роках — учений археограф Головного архівного управління НКВС СРСР. Захистив кандидатську дисертацію «Разгром григорьевщины» (МДУ, 1942)[2].

Після повернення у 1945 році до Харкова продовжив перервану педагогічну роботу. З 1945 по 1956 роки — викладач, доцент історичного факультету Харківського педінституту. У 1945–1956 роках за сумісництвом читав лекції на історичному факультеті Харківського державного університету. З 1956 року — доцент кафедри історії СРСР ХДУ. З 1964 року — доцент, професор, завідувач (1972–1984) кафедрою історіографії, допоміжних історичних дисциплін та методики історії (з 1978 року — кафедри історіографії, джерелознавства та археології). Паралельно читав лекції у Харківському театральному інституті та Інституті культури. Захистив докторську дисертацію «Советская историография гражданской войны в СССР» (ХДУ, 1966)[1].

Опублікував понад 100 наукових, науково-популярних робіт і навчально-методичних посібників. Під науковим керівництвом І. Л. Шермана захищено 12 кандидатських дисертацій[1].

В ХДУ читав загальні і спеціальні лекційні курси з історії СРСР, джерелознавства, історіографії, археографії, історичної бібліографії та ін. Член редколегії «Вестника Харьковского университета» (серія «История»). До 1989 року очолював Харківську регіональну секцію Комісії АН УРСР з історіографії і джерелознавства[2].

Мав урядові нагороди. Нагороджений знаком «Відмінник народної освіти УРСР» (1951)[2].

Смерть

Помер 15 грудня 1989 року, похований на 13-му міському кладовищі в Харкові.

Основні праці
  • Русские исторические источники X–XVIII вв. (Х., 1959).(рос.)
  • Історія колективізації сільського господарства Української РСР, 1917–1937 рр. у 3 томах (К., 1962, 1965, 1971, у співавторстві).
  • Радянське будівництво на Україні в роки громадянської війни (1919–1920) (К., 1962, у співавторстві).
  • Советская историография гражданской войны в СССР (1920–1931) (Х., 1964).(рос.)
  • В. И. Ленин — историк советского общества (Х., 1969, в соавторстве).(рос.)
  • Советская историография истории СССР (Х., 1976, в соавторстве).(рос.)

Див. також

Література
  • Исай Львович Шерман — профессор Харьковского университета: биобиблиографический указатель / В. Д. Прокопова, В. И. Унучек. — Х.: Издательство ХГУ, 1991. — 20 с.(рос.)
  • Кафедрі історіографії, джерелознавства та археології — 40 років: Довідкове видання / Укладачі: Б. П. Зайцев, О. Є. Шабельська, — Х., 2004.(рос.)

Примітки
  1. Исай Львович Шерман — профессор Харьковского университета: биобиблиографический указатель / В. Д. Прокопова, В. И. Унучек. — Х.: Издательство ХГУ, 1991. — 20 с.
  2. Кафедрі історіографії, джерелознавства та археології — 40 років: Довідкове видання / Укладачі: Б. П. Зайцев, О. Є. Шабельська, — Х., 2004.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.