Шерон Тейт

Шерон Тейт була найстаршою донькою офіцера Армії США полковника Пола Джейса Тейта та його дружини Доріс Гвендолін Тейт. Батьки Шерон часто переїжджали. Її батька декілька разів підвищували у званні та переводили з однієї частини до іншої. До 1959 року його сім'я змінила шість місць проживання. Через це Шерон важко було зблизитися з іншими людьми. Рідня вважала Шерон сором'язливою. Згодом вона помітила, що більшість людей сприймали її сором'язливість за холодну відчуженість, поки не знайомились з нею ближче.[3]

Взявши участь у декількох конкурсах краси, Шерон виграла титул «Міс Річланд» (1959). Після закінчення школи Тейт збиралась вивчати психіатрію в університеті. Також в її планах була участь у конкурсі «Міс Вашингтон» (1960). Однак вона не встигла зробити вибір, бо її батька перевели на службу до Італії. Після приїзду до Верони Шерон дізналася, що встигла стати місцевою знаменитістю завдяки публікації її фотографії в купальнику на обкладинці газети Stars and Stripes.

Під час зйомок фільму «Пригоди молодого чоловіка» за участі Пола Ньюмана, Сюзан Страсберг та Річарда Беймера, Шерон та її друзі регулярно приходили на знімальний майданчик. Беймер, одразу виділивши Шерон зі всіх статистів, декілька разів зустрічався з нею в перервах між зйомками. Він підтримував її прагнення стати актрисою.

1961 року Тейт вперше з'явилась на телеекрані в музичній програмі за участі співака Пета Буна, що знімалася у Венеції. Того ж року Тейт знову взяла участь у масовці фільму «Варавва», що також був знятий у Вероні. Згодом актор Джек Пелас влаштував їй кінопроби в Римі, які виявились для Шерон невдалими. Залишивши сім'ю в Італії, вона вирішила повернутись до Америки, де зайнялась пошуками роботи у кіно. Мати Шерон, Доріс, переймаючись безпекою доньки, перенесла нервовий розлад, і Шерон змушена була повернутись до Італії.

У 1962 році сім'я Тейт знову повернулася в США. Переїхавши до Лос-Анджелесу, Шерон зв'язалася з агентом Річарда Беймера Гарольдом Гефскі. Він погодився вести її справи і влаштував Шерон на роботу в телевізійній та журнальній рекламі.

1963 року Шерон зустрічалася з французьким актором Філіпом Форке. Згодом вони оголосили про заручини. Однак, через напружені графіки зйомок, вони розійшлися і заручини були скасовані.[4]

1964 року Шерон познайомилася з Джеєм Себрінгом — голлівудським перукарем-стилістом. В інтерв'ю Шерон розповідала, що Джей пропонував їй одружилися, але вона відмовилася. Тейт вважала, що заміжжя змусило б її піти з кіно, а вона мала намір зосередитись лише на акторській кар'єрі.

1965 року Шерон отримала свою першу серйозну роль у фільмі «Око диявола». Разом з нею у фільмі знялися Девід Нівен, Дебора Керр, Девід Геммінс.[5]

Для підготовки до зйомок Шерон поїхала до Лондона, де згодом зустріла Романа Поланскі. Поланскі запропонували стати режисером фільму «Бал вампірів». У Шерон був контракт із продюсерською компанією цього фільму, і їй запропонували взяти участь у кастингу. У «Балі вампірів» Поланскі також зіграв одну з головних ролей. Під час зйомок у Поланскі і Тейт розпочались стосунки, і після завершення роботи над фільмом Шерон переїхала в лондонську квартиру режисера. Незважаючи на те, що Себрінг був спустошений стосунками Шерон із Поланскі, він зміг залишитись її близьким другом.

Шерон повернулася до Америки, щоб знятися в фільмі «Не жени хвилю» з Тоні Кертісом, залишивши Поланскі в Лондоні. У 1967 році Тейт підписала контракт на одну з головних ролей в екранізації книги Жаклін Сюзанн «Долина ляльок». Наприкінці 1967 року Тейт і Поланскі повернутись до Лондона. Вони одружились в Челсі 20 січня 1968 року. Пара повернулася до Лос-Анджелесу і швидко стала частиною соціальної групи, що включала в себе молодих успішних людей у кіноіндустрії. Коло друзів Поланскі складали люди, яких він знав з юності в Польщі — Войтек Фріковскі та його дівчина Ебіґейл Фолджер. Подружжя переїхало в будинок Патті Дьюк в Беверлі-Гіллз на початку червня 1968 року.[6]

Улітку 1968 року Шерон почала зніматися в комедії «Команда руйнівників». Приблизно в той же час Тейт було номіновано на «Золотий глобус»«» за роль у фільмі «Долина ляльок».[7]

Наприкінці 1968 року Шерон завагітніла. 15 лютого 1969 року вони з Романом Поланскі переїхали на Сьєло-драйв, 10050, у Бенедикт-Каньйон. Раніше там проживали їхні друзі Кендіс Берген та Террі Мелчер.

23 березня 1969 Шерон і Руді Альтобеллі (власник дому) готувались до від'їзду в Європу. У другій половині дня в домі з'являється Чарльз Менсон, який шукає Террі Мелчера. Руді Альтобеллі та фотограф і друг Шерон Шарок Хатамі відправили його геть. 1970 року під час судового розгляду прокурор Вінсент Бугліозі скаже, що цей інцидент міг спровокувати події 9 серпня. Після завершення зйомок у картині «Один з тринадцяти» Шерон вирішила приєднатися до чоловіка Романа, який тоді перебував у Лондоні. Дитина пари мала народитися наприкінці серпня 1969 року. Роман і Шерон вирішили, що в разі народження хлопчика назвуть його Пол Річард — на честь обидвох дідусів.

Тейт повернулась до США 20 липня 1969 року і вирішила народжувати там. Роман залишився в Лондоні готуватись до зйомок фільму «День дельфіна». Він мав повернутись 17 серпня до народження дитини й попросив своїх друзів Фріковскі та Фолджер, щоб вони залишились із Шерон до його приїзду.

У п'ятницю, 8 серпня, Роман подзвонив Шерон, щоб повідомити про відтермінування свого повернення на декілька днів. Він пообіцяв повернутися в Лос-Анджелес у понеділок. По обіді Шерон подзвонили її сестри — Дебра і Патті. Вони запропонували приїхати до неї переночувати, щоб Шерон не було нудно. Шерон відмовилася. Сама того не відаючи, вона врятувала їм життя. Увечері Шерон Тейт, Джей Себрінг, Войтек Фріковскі та Ебіґейл Фолджер відвідали ресторан «El Coyote», повернувшись на Сьєло-драйв о 22:30.

Могила Шерон Тейт на Цвинтарі Святого хреста, в Калвер-Сіті

Тієї ж ночі вони були вбиті членами «сім'ї» Чарльза Менсона (Патрісія Кренвінкел, Сьюзен Аткінс та Чарльз «Текс» Вотсон). Їхні тіла знайшла наступного ранку економка Вініфред Чепмен. Поліція прибула на місце події і знайшла тіло випадкової жертви, вісімнадцятирічного Стівена Перента. Він був застрелений у власній автівці, коли вже збирався від'їжджати.

У будинку, на підлозі серед знівечених фруктів, поліція знайшла застреленого Джея Себрінга. На його обличчі та руках було помічено порізи від ножа. Джей отримав сім ножових поранень та одне вогнепальне. Його голова була покрита скривавленим рушником, шия перев'язана білою нейлоновою мотузкою. Друга мотузка була перекинута через балку на стелі. Її інший кінець був замотаний навколо шиї Шерон. На траві, біля будинку, лежало тіло Войтека Фріковскі; трохи далі — тіло Ебіґейл Фолджер. Вхідні двері відчинені. На нижній частині чимось схожим на кров написано слово англ. Pig (свиня). Тіла впізнавав агент Поланскі Вільям Теннант. На тілах усіх жертв, крім Перента, знайшли багато колото-різаних ран.

У звіті ко́ронера про розтин тіла Шерон було зазначено, що на ньому зафіксовано шістнадцять ножових поранень, п'ять із яких виявились смертельними. Незважаючи на те, що вона благала зберегти життя своєї ненародженої дитини, Шерон безжалісно вбили.

Роману Поланскі повідомили про вбивства і він повернувся до Лос-Анджелесу. Поліція не могла з'ясувати мотиву убивств та розпитувала Романа про дружину і друзів. 13 серпня Шерон поховали в закритій труні на цвинтарі Святого Хреста, Калвер-Сіті (Каліфорнія), з її дитиною на руках. Хлопчика посмертно назвали Пол Річард Поланскі.[8]

Мати Шерон, не бажаючи допустити умовно-дострокового звільнення вбивць (були засуджені до довічного ув'язнення), очолила суспільну кампанію проти «недоліків у виправній системі штату». Результатом її діяльності стало внесення поправок до кримінального права штату Каліфорнія. Згідно з цими поправками, потерпілі від злочинів та члени їхніх сімей мають право звертатись із «особливою заявою жертви про наслідки» під час оголошення судового вироку та під час проваджень про умовне звільнення засуджених від відповідальності. Доріс Тейт була першою особою, що скористалася цим правом, виступивши у судовому засіданні про умовно-дострокове звільнення Чарльза «Текса» Вотсона. Цими діями їй вдалось змінити пам'ять про Шерон, перетворивши її з жертви вбивства на символ прав усіх жертв злочинів.[9]

Трагедії Шерон Тейт присвячений фільм Квентіна Тарантіно «Одного разу в… Голлівуді». Історія Шерон Тейт свого часу дуже вразила Квентіна Тарантіно, то ж у своєму фільмі він намагався уявити що було б, якби того сумнозвісного дня Шерон Тейт вижила б. Роль Шерон Тейт зіграла прекрасна Марго Роббі.

• Gilmore, John (1971). The Garbage People. Omega Press. LCCN 70168482.
• Gilmore, John (2000). Manson: The Unholy Trail of Charlie & the Family. Amok Books. ISBN 1-878923-13-7.
• King, Greg (2000). Sharon Tate and the Manson Murders. Barricade Books. ISBN 1-56980-157-6.
• Polanski, Roman (1984). Roman by Polanski. Eurexpart B.V. ISBN 0-688-02621-4.

• Шерон Тейт на сайті IMDb (англ.)
• The Crime Library
• Шерон Тейт на сайті Find a Grave (англ.)