Шершеневич Габріель Феліксович

Габріель Феліксович Шершеневич
Народився 31 грудня 1862 (12 січня 1863)(1863-01-12)
Херсонська губернія
Помер 31 серпня (13 вересня) 1912(1912-09-13) (49 років)
Москва
Країна Російська імперія
Діяльність правник, політик
Alma mater Казанський університет
Галузь цивільне право
Заклад Казанський університет, Московський університет
Посада Депутат Державної думи Російської імперії
Діти Вадим Шершеневич
 Шершеневич Габріель Феліксович у Вікісховищі

Габріель Феліксович Шершеневич (31 грудня 1862 (12 січня 1863)(18630112), Херсонська губернія  — 31 серпня (13 вересня) 1912, Москва) — російський юрист, цивіліст, професор Казанського та Московського університетів, депутат I Державної Думи.

Середню освіту здобув у Казані. У 1885 р. закінчив юридичний факультет Казанського університету. У 1888 р. захистив магістерську дисертацію («Система торговых действий», Казань, 1888), а в 1891 р. – докторську («Авторское право на литературные произведения»); У 1892 р. був призначений професором Казанського університету по кафедрі торгового права і торгового судочинства; з 1896 р. – на кафедрі цивільного права та судочинства.

Викладацька діяльність Шершеневича перервалася в кінці 1905 р. в зв’язку з обранням до 1-ї Державної Думи від м. Казань (від кадетської партії). У 1906 р. він переїхав з Казані до Санкт-Петербургу. Дотримуючись ліберальних поглядів, протестував проти розпуску Думи і підписав Виборзьку відозву ряду депутатів із закликом до населення відмовитися платити податки і виконувати військовий обов’язок до скликання Думи. Після розпуску Думи переїхав до Москви, де разом з деякими іншими депутатами деякий час сидів у Таганській в’язниці через ций заклик. Після виходу з в’язниці працював на юридичному факультеті Московського університету, потім в Московському комерційному інституті.

Г. Ф. Шершеневич зробив значний внесок у цивільне і торгове право і в законотворчість, активно брав участь у підготовці та обговоренні проекту Цивільного уложення, займався аналізом і узагальненням правозастосовної практики. Шершеневич був учасником, членом і головою Київського юридичного товариства, брав активну участь в Московському товаристві народних університетів, Московському комерційному інституті та Юридичному товаристві при Московському університеті.

В початку 1911 р. на знак протесту проти обмеження університетських свобод з боку Міністра народної освіти Л. Кассо разом з групою професорів покинув Московський університет.

Концепція держави і права Габріеля Шершеневича

Г. Шершеневич виходив з того, що «держава передує праву історично і логічно», «держава є явище первинне, право — вторинне», держава є джерелом права. Тому він критично оцінював ідею зв´язаності держави створеним нею правом. «Річ не в тім, щоб зв´язувати державу правовими нитками подібно тому, як ліліпути зв´язували Гуллівера. Питання в тім, як організувати владу так, щоб неможливий був чи був доведений до мінімуму конфлікт між правом, що виходить від влади, і моральними переконаннями підвладних». Він цілком поділяв положення Ієрінга про те, що «право є добре зрозуміла політика сили».

Усі влади в державі спираються на державну владу з її споконвічним авторитетом, тоді як державна влада спирається безпосередньо на суспільні сили. Такою є держава з позиції соціології. «Поняття про державу тільки одне — соціологічне».

Поняття про державу

Поняття про державу Шершеневич зводить до трьох основних ознак:

  1. сукупність людей, об´єднаних за політичними мотивами;
  2. простір (територія), на яку поширюється дія державної влади;
  3. наявність державної влади.

Влада за Шершеневичем — можливість нав´язувати свою волю іншому чи іншим, змушувати інших погоджувати свою поведінку з волею пануючих. Те ж і державна влада — «це здатність пануючих робити свої веління чинником, що визначає поведінку підлеглих, і в основі такої можливості лежить інстинкт самозбереження людини. Страх за своє благополуччя і довіра до органів державної влади, як найкращому засобу його забезпечення, складає індивідуально-психологічну основу державної влади».

Чим забезпечується правовий порядок проти сваволі державної влади? ступенем готовності громадянина принести жертви державі, від уявлення, що він втрачає з цією державою. «Громадянин держави, що забезпечує йому особисту і майнову недоторканність, законність і свободу, захист усюди, де б він не був, — готовий на більші жертви, ніж громадянин тієї держави, яка ставиться до нього як до безправного раба. Перший буде захищати державу, як свій будинок, другий — як будинок свого господаря». Таким чином, дії державної влади знаходяться цілком під санкцією громадської думки, тобто в сфері моралі.

Поняття про право

зводиться до поняття про позитивне право: «тільки те право, що діє, але не те право, що повинно б діяти». Основне поняття права — об´єктивне право. Суб´єктивне право — похідне. Перше — сукупність правових норм, друге — можливість здійснення своїх інтересів суб´єктом права.

Сутнісні риси права

1) право передбачає поведінку особи; 2) право має примусовий характер; 3) право завжди зв´язане з державною владою.

Норми права Шершеневич вважав виразом вимог, звернених державною владою до підлеглих їй осіб, «всяка норма права — наказ». Правила, що визначають лад і діяльність самої державної влади (тобто конституція), не можуть мати для неї правового характеру, адже «писана Конституція є фіксування суспільного погляду на взаємини елементів державної влади». Таке праворозу-міння й одержало назву позитивістського, нормативного.

Переважаючою формою права Шершеневич називає закон. «Під ім´ям закону розуміється норма права, що виходить безпосередньо від державної влади у встановленому заздалегідь порядку». Ознаками закону він називає: 1) загальне правило, розраховане на необмежену кількість випадків, у формальному сенсі закон — акт законодавчої влади; 2) норма права виходить безпосередньо від державної влади, є вираженням волі органів влади; 3) ця воля повинна виразитися у встановленому заздалегідь порядку. Вчений вважав, що примусовий характер права не дозволяє відносити до норм права конституційне, міжнародне і канонічне право.

Вивчати догму і техніку права, вважав Шершеневич, особливо важливо для юриста-практика, що стоїть поза ідеологією і політикою права. Розроблена ним теорія права і держави на основі формально-догматичного методу не втратила свого пізнавального значення і сьогодні.

Література

Список праць

Бібліографія

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.